Макро- та мікроелементи у технології вирощування сої відіграють одну з провідних ролей. Оскільки вони входять до складу багатьох важливих ферментів, вітамінів, гормонів та інших фізіологічно активних сполук. Без мікроелементів не можливий синтез білків, жирів та вуглеводів. Навіть ґрунти з підвищеним вмістом мікроелементів (можна ознайомитись з картосхемами на нашому сайті), не є гарантією благополучного життя рослин, і дефіцит тих чи інших елементів є цілком реальною загрозою. Далі пропонуємо дещо детальніше розглянути наскільки важливими є мікроелементи у технології вирощування сої, та зробити акцент на загрозах і ознаках дефіциту поживних речовин. За посиланням ви можете ознайомитись із потребами сої у елементах живлення для формування врожайної норми.

Дефіцит азоту на сої – головним чином проявляється у втраті кольору, листя втрачає будь-яку яскравість, і набуває навіть жовтуватого відтінку. При дуже значному дефіциті азоту листя сої може повністю змінити забарвлення на жовте. Дещо гальмуються ростові процеси. Спочатку нестача азоту на сої проявляється на нижніх листках, але доволі швидко розповсюджується.

Дефіцит фосфору на сої – неминуча затримка в рості, кволі, слабкі рослини з дрібним темно-зеленим листям. Оскільки фосфор в рослині є досить мобільним, молоде листя стягує на себе значну його долю зі старого. Варто пам’ятати і ще одну річ: мікроелементи у технології вирощування сої небезпечні не лише дефіцитом, але й надлишком. Так, підвищений вміст фосфору – шлях до дефіциту цинку, міді та заліза.

Дефіцит калію на сої – серйозна загроза, аж до відмирання листя. Спочатку відбувається пожовтіння країв листя, яке з часом розповсюджується Центр зберігає зелений колір. При значній нестачі калію соя дасть зморщене насіння, маленьких розмірів і інколи, навіть, незвичної форми. Надлишок калію загроза засвоєнню цинку, бору, магнію та кальцію.

Детальніша інформація у повному матеріалі . Більше цікавого pni.com.ua