Закінчу про Кордобу та бактеріальний опік. Насіння брав в 2012 році за "шаленнні" гроші 15000 грн/т. Але коли подивився на наслідки бактеріального опіку у себе на полі, я поїхав подивитись на сорт Кордоба на демоділянках, що знаходились за 100 км від мене і побачив теж саме. Потім на семінарі в Соєвому віці зустрів людей з Житомирщини які взяли на розмноження цей же сорт Кордоба і в них також були прояви бактеріального опіку. В результаті зваживши все, я прийяняв рішення більше не вирощувати цей сорт і іншим не рекомендую, як генетично не стійкий до бактеріального опіку. Добавлю, що насіння сорту Кордоба яке я придбав у Агроскопа, мало лише 80 % схожості і мінімум 15 % насінин при пророщуванні покривались слизом, що свідчить про дію бактерій. В цьому році на тому ж полі я посіяв сорт Фаетон. І на сьогодні жодних проявів бактеріального опіку.
Вчора дивились з товаришем його RR-cою, і побачили абсолютно ідентичні симптоми хвороби які виклав Костянтин на фото вище. Коричневі плями як на листях, так і на бобах. Не можу поки точно визначитись з діагностуванням хвороби. Можливо це все ж таки септоріоз, але в протікає він уже в досить тяжкій стадії. Трохи схоже на церкоспороз, але не бачу бронзового кольору на листях. Ну і явно це не бактеріальний опік, як тут припускали. Костянтин, а ви звертались в лабораторію "Аграналіз" в Каховці? Є в мене думка, що ваші сорти генетично не стійкі проти цієї хвороби і потрібно їх змінювати.
А з Фаетоном у мене інші проблеми. Як я вже писав після зливових дощів він повилягав ще на стадії цвітіння і в результаті осипається зав"язь і не має бобів. А ті що утворюються виїдають гусениці бавовникової совки. Вони з"їдають всі генеративні органи _ і боби і цвіт. Є ділянки поля де взагалі не залишилось генеративних органів, а лишився тільки один стовбур і діряві листя. Обробив Корагеном з Фастаком, але досить пізно, адже потенціально втратив мінімум 30% майбутнього врожаю і це все сталось за декілька днів. Прозівав я цю ситуацію, підраховував економчний поріг шкодочинності цих гусениць, а потрібно було одразу, як тільки побачив відродження личинок, обробляти поле. Та й ще дощі не давали можливості нормально пройтись по полю для контролю ситуації.
Олександр fgrubin: Закінчу про Кордобу та бактеріальний опік. Насіння брав в 2012 році за "шаленнні" гроші 15000 грн/т. Але коли подивився на наслідки бактеріального опіку у себе на полі, я поїхав подивитись на сорт Кордоба на демоділянках, що знаходились за 100 км від мене і побачив теж саме. Потім на семінарі в Соєвому віці зустрів людей з Житомирщини які взяли на розмноження цей же сорт Кордоба і в них також були прояви бактеріального опіку. В результаті зваживши все, я прийяняв рішення більше не вирощувати цей сорт і іншим не рекомендую, як генетично не стійкий до бактеріального опіку. Добавлю, що насіння сорту Кордоба яке я придбав у Агроскопа, мало лише 80 % схожості і мінімум 15 % насінин при пророщуванні покривались слизом, що свідчить про дію бактерій. В цьому році на тому ж полі я посіяв сорт Фаетон. І на сьогодні жодних проявів бактеріального опіку.
При всый повазы до Вас, хотыв би уточнити дуже багато моментів по допосівній обробці місцю збереженню попереднику та до сусідніх полів і культур посіяних на них. Потім цікавить як Ви визначили схожість та рахували відсоток покриття слизу та у якій фазі рослини. адже може бути багато упереджень вашого твердження проблеми.
Артем ви здається працюєте в Агроскопі. Так і розкажіть нам подробиці. Ціну я трохи заокруглив, по факту зі знижкою виходило 14 з хвостиком. Як що потрібно точно підніму первинні документи. Але справа не в ціні, а якості. Бо спочатку менеджери говорили, що буде схожість більше 90% і маса тисячі насінин близько 170 грам. А по факту привезли з масою тисячі 240 г і схожість лише 80. А по вашим докам все в ажурі - схожість 90. Та ще й насіння було протравлено невідомо чим і це проти бактеріоза йому не допомогло. Я поїхав міняти цю партію насіння на склад в Черкаси. Але виявилось, що всі партії насіння сорту Кордоба, які по докам були різні з походженням з різних країн і з різною вагою тисячі, виявились однаковими, як з одного поля. У всіх партіях вага 1000 була 240 г. В результаті сіяв по 170 кг на га, замість планованих 120 кг.
Олександр fgrubin: Артем ви здається працюєте в Агроскопі. Так і розкажіть нам подробиці. Ціну я трохи заокруглив, по факту зі знижкою виходило 14 з хвостиком. Як що потрібно точно підніму первинні документи. Але справа не в ціні, а якості. Бо спочатку менеджери говорили, що буде схожість більше 90% і маса тисячі насінин близько 170 грам. А по факту привезли з масою тисячі 240 г і схожість лише 80. А по вашим докам все в ажурі - схожість 90. Та ще й насіння було протравлено невідомо чим і це проти бактеріоза йому не допомогло. Я поїхав міняти цю партію насіння на склад в Черкаси. Але виявилось, що всі партії насіння сорту Кордоба, які по докам були різні з походженням з різних країн і з різною вагою тисячі, виявились однаковими, як з одного поля. У всіх партіях вага 1000 була 240 г. В результаті сіяв по 170 кг на га, замість планованих 120 кг.
так Ви на аналіз віддавали її? чи якім методом Ви визначили ці показники? мені цікаво для себе.
Артем Лисак: При всый повазы до Вас, хотыв би уточнити дуже багато моментів по допосівній обробці місцю збереженню попереднику та до сусідніх полів і культур посіяних на них. Потім цікавить як Ви визначили схожість та рахували відсоток покриття слизу та у якій фазі рослини. адже може бути багато упереджень вашого твердження проблеми.
Зразок з насінням сорту Кордоба, яке я отримав від Агроскопа в 2012 році, в мене залишився. Відбирав пробу з кожного п"ятого мішка. Є бажання можна перевірити в лабораторіях. Пророщував в піску самостійно. Попередник був озима пшениця. Про що балакати, подивіться на поля з Кордобою. Запитайте у знаючих людей, хто вирощував Кордобу. І все стане ясно.
ЛАВ: Олександр fgrubin: ЛАВ:так Ви на аналіз віддавали її? чи якім методом Ви визначили ці показники? мені цікаво для себе. В темі про хвороби сої ми вже піднімали це питання. Почитайте.
а масу 1000 визначали на своїх вагах відраховуючи 1000 нас.?
нікого не оправдовую, не зацікавлений в цьому. якщо такі факти були і вони підтверджені, то нічого не можу Вам відповісти. Скільки людей стільки й думок.
Ну й що вам зрозуміло? Якщо в зразку який у мене залишився лабораторії виявлять бактеріоз, а те що вони його знайдуть я не сумніваюсь, мені гроші повернуть за насіння? Насіння сої привезли 9 травня, а сертифкати українські надіслали лише в кінці травня. Мабуть вирішували це питання відомими методами, бо таке насіння не могло бути сертифіковане.
ЛАВ: а масу 1000 визначали на своїх вагах відраховуючи 1000 нас.?
І на своїх вагах і насіннєвій інспекції. В 2011 брав в Агроскопі насіння Мерлін. На кожному мішку було написано масу 1000. Одразу ж перевірив на своїх вагах, все сходилось.
ЛАВ: нікого не оправдовую, не зацікавлений в цьому.
Ага. Именно по этой причине и сменили ник? А также убрали место работы в Агроскопе? То что Александр писал о кордобе - подтверждаю. Было это или в конце февраля или в начале марта. Может в другой теме. Очень часто продавцы семенного материала и СРЗ свои проблемы пытаются переложить на клиентов. Не понимаю почему ЭТО должно стать и моей проблемой? У меня максимум что было - плохо очищенные семена подсолнечника. А вот если бы еще и заражены были - то тогда не знаю можно ли ТАКОЕ называть семенным материалом??? :zlo:
ЛАВ:
Также настаиваю чтобы Артем Лысак больше не посещал мои страничку. Ато скоро в минуса совсем загонит))) :stuk: (считайте что Вас об этом ОЧЕНЬ сильно попросил). Иначе будут репрессии. П.С.: вступая в спор и зная что человек прав 100% Вы только унижаете в глазах остальных фермеров и аграриев Агроскоп.
Олександр fgrubin: Ну й що вам зрозуміло? Якщо в зразку який у мене залишився лабораторії виявлять бактеріоз. А те що вони його знайдуть я не сумніваюсь. Мені гроші повернуть за насіння? Насіння сої привезли 9 травня, а сертифкати українські надіслали лише в кінці травня. Мабуть вирішували це питання відомими методами, бо таке насіння не могло бути сертифіковане.
завжди при насінництві зразки віддаються на аналіз в держ. лабораторію яка видає сертифікат на насіння, я працював на той час в садах україни, і не можу Вам нічого відповісти по цьому питанню, сам займався сертифікатами і я вас запевняю що іншим "відомим" методом сертифікат не видається ні в якому разі. якщо насіння десь не дотягує до дсту, видається лабораторний аналіз на проби. а сам відбір проводить незалежний працівник держ. сертифікаційної служби.
Справа в тому, що наші насіннєві інспекції, по крайній мірі районні, не вміють діаностувати бактеральні хвороби. Зараз наша районна інспекція чомусь відмовилась від піску і робить аналіз сої на фільтрувальному папері. Так бактеріоз не виявиш.
ЛАВ: нікого не оправдовую, не зацікавлений в цьому.
Ага. Именно по этой причине и сменили ник? А также убрали место работы в Агроскопе? То что Александр писал о кордобе - подтверждаю. Было это или в конце февраля или в начале марта. Может в другой теме. Очень часто продавцы семенного материала и СРЗ свои проблемы пытаются переложить на клиентов. Не понимаю почему ЭТО должно стать и моей проблемой? У меня максимум что было - плохо очищенные семена подсолнечника. А вот если бы еще и заражены были - то тогда не знаю можно ли ТАКОЕ называть семенным материалом??? :zlo:
ЛАВ:
Также настаиваю чтобы Артем Лысак больше не посещал мои страничку. Ато скоро в минуса совсем загонит))) :stuk: (считайте что Вас об этом ОЧЕНЬ сильно попросил). Иначе будут репрессии. П.С.: вступая в спор и зная что человек прав 100% Вы только унижаете в глазах остальных фермеров и аграриев Агроскоп.
1.нічого я не змінював зі своїм ніком. На відміну Від вашого(де не вказано!! ніяких Ваших даних). 2.095 280 52 55 мій номер, якщо є питання телефонуйте. 3.я ні перед ким не виправдовуюсь, а цікавлюсь ситуацією залишаючи СВОЄ!!! бачення ситуації. 4.ФГ Рубін не мій клієнт, хоча в базі Він є. 5.Не маю ніякого інтересу Вас у чомусь переконувати. Бажаю успіху, :smoke:
З приводу стосунків з Агроскопом. Просто потрібно було відразу сказати мені, що ситуація така-то: маса тисячі - 240 г, схожість трохи більше 80 %. То я б і приймав зовсім інше рішення з приводу покупки цього сорту. А то ще й ганяв машину, щоб змінити насіння на іншу партію. А можна було б сказати реальну ситуацію: у нас ця соя вся однакова. А то ще й на дзвінки не відповів продукт-менеджер, коли бачив мій номер. Дозвонювався коли дзвонив з інших номерів. А я всього лиш запитував: коли буде сертифікат, що там насіннєва визначила чому схожість лише 80? Взагалі виходить, що багато продавців думають, що як поставив фермеру насіння у гарній упаковці з сертифікатами, то ніхто вже превіряти його не буде, посіють і так. А потім у полі по факту скажуть, та то ти глибоко посіяв от вона погано і зійшла або інші аргументи наведуть.
Олександр fgrubin: З приводу стосунків з Агроскопом. Просто потрібно було відразу сказати мені, що ситуація така-то: маса тисячі - 240 г, схожість трохи більше 80 %. То я б і приймав зовсім інше рішення з приводу покупки цього сорту. А то ще й ганяв машину, щоб змінити насіння на іншу партію. А можна було б сказати реальну ситуацію: у нас ця соя вся однакова.
Я вважаю, то є повне недопрацювання менеджера який Вас обслуговува. І з цього починають переведення стрілок на компанії і тд і тп.
Олександр fgrubin: Костянтин, а ви звертались в лабораторію "Аграналіз" в Каховці? Є в мене думка, що ваші сорти генетично не стійкі проти цієї хвороби і потрібно їх змінювати.
Тут згоден 100 відсотків. Так і буде. Нема вже ніякого потенціалу в моїй 105-й репродукції.
Олександр fgrubin: а ви звертались в лабораторію "Аграналіз" в Каховці?
Розкажіть, будь ласка, яка процедура відправки в Каховку(перевізниками) зразка на аналіз, як розраховуватися з ними... як правильно відібрати зразок пошкодженої сої?
Гниль зупинилась, боби чорніти перестали. По враженню листкової поверхні визначити важко, від спеки яка у нас на Київщині стояла соя почала сохнути. Але знову ж таки - від чого перестало поширюватись захворювання - чи від того що все просохло за пару днів після тих холодів, чи подіяв фунгіцид. Надіюсь що друге, і я не дарма витратив кошти. Правда ціна на сою, яка штучно полетіла вниз зовсім нерадує. Десиканти точно по складах залишаться - сушить її вважаю недоцільно, все одно з ціною вже пролетіли.
В одне з господарств району (Київщина) приїжджав професор, дивився сою, яка почала стрімко в"янути, жовтіти, рослини ставали на очах пониклі, на деяких бобиках навіть були неправильної форми п"ятна, деяке листя вже почало опадати- і оце все в третій декаді липня. Його діагноз- бактеріальне в"янення та вірусне пожовтіння. Препаратів як такових немає проти болячок цих. Порекомендував по 5кг карбаміду для підтримки тонусу(так можна висловитись). Вони не вносили, бо "поможе як мертвому кадило". От такі пироги.Тобто на сьогодні соя стає в один ряд по "поглинанню" хімії з цукровим буряком.
Ось моя соя. Розчарування повне. Навіть 20 ц.\га немає. Попередник - кукуруза. Переорана 27-28 см. Витрати: - травив Максім ХЛ, обробив інокулянтом Оптимайз, - очистив від бур"янів, по 3,4 л\га препаратом Аргумент. - позакоренево давав Plantafol 10:54:10 по 2 кг, - Plantafol 5:15:45 по 1,5 кг + Brexil Miks 1 кг.\га + Арамо 1,5 л. - Фоликур 0,75-1 л/га + Дерозал 0,5 л/га.+ Boro Plus 1 л.\га. Хочеться ще дописати пару рядків матюків, але форум то в нас серйозний і ми ж дядьки порядні :)
Костя, що там вологість показує? З приводу матюків то я вже змирився з ганебним становищем в цьому році і врожайність сої в 15цнт розцінюю як манну небесну........................... :cry:
Костянтин Шевченко: Розчарування повне. Навіть 20 ц.\га немає
Не можна вважати це провалом, просто погодні умови не склались. Тим більш, що на інсектициди ви не затрачались, як я на Кораген та Ортус. Та й мабуть плантафоли і брексіли нічого не дають сої по врожайності. Видно на фото, що соя перестояла, деякі боби вже покриті грибками.
Саша, то не перестояла. То та зараза, яка вразила мою сою в серпні і проти якої я вносив Фолікур+Дерозал+Бор (писав вище). Погано сфоткав, це фермерське поле, знаходиться над ставком. Краєвид гарний. В мене підозра що попередник кукуруза - не дуже гарний для сої. Вона мабуть все випила в минулому році, і соя недістала нічого.
Опишу ситуацію. 3,6 га сої з 56 га - попередник була яра пшениця. По ярій пшениці я для повторного виносу падалиці соняшника працював Піком сингентовським. Оптимайз на цій ділянці неспрацював - бульб не було взагалі. Соя стояла світло жовта, без азоту. Позакореневе все що описував раніше я робив, а останнє внесення суміші фунгіцидів не робив (забив, так як виглядала просто миршаво). В результаті - найкраща соя саме на цій ділянці. Як це пояснити ?
Вітаю, панове. Знайомивсь з темами, які обговорювались. Є дещо сказати щодо фунгіцидної теми. Спочатку кілька постулатів: 1) Найбільш поширена хвороба серед людей, за одною із філософських версій, це ставити діагноз. Можна лише добавити, що, як правило однофакторний, а чинників часто кілька. 2) Іноді легше вілікувати захворювання, а ніж встановити від чого воно власне було.... Тому тема хвороб на сої буде тільки набирати обертів, через насичення сівозміни технічними культурами, які в т.ч мають спільних збудників захворювань, наприклад біла гниль спільна як для соняшнику, так і для сої, ріпаку, та й з часом буде стосуватись кукурудзи. Хвороб на сої може бути чимало. Це так. Що важливо розуміти:загалом грубо всі хвороби можна поділити на дві групи: так звані біотрофи та некротрофи. Простими словами: перша група - це види іржі та борошнистої роси, їх на сої практично немає. Поки немає. Бразилія, наприклад, просто потерпає від видів іржі, тому це діло часу. Друга група, так звані плямистості. Вони характерні виникненням різного виду/розміру плям на листках/стеблах/бобах. Септоріоз, аскохітоз, фомопсис, альтернаріоз, церкоспороз, фітофтороз, та тому подібні (ринхоспоріоз, гельмінтоспоріоз), повторюсь, на тих чи ін культурах. Яке це має значення? Першу групу можна вилікувати, тобто усунути/зупинити розвиток збудника, тому що ця група збудників не вбиває (до певного часу) частини/органи рослин. Друга група: більш агресивна, складна. Нападає, швидко уражує, "вбиває" клітини, створює плями.... Мертві плями. І ми з ними часто і дорого і практично неефективно боремся. Тобто в першому випадку, правильний фунгіцид може виступити "пятновыводителем", в другому випадку, практично не може, саме через те, що клітини вже мертві, або вже помирають, тобто пізно "пить боржомі"... Така обробка, може вплинути лише на збереження "здорових частин рослин", і навіть, після обробки, у Вас на "застарілих" ділянках рослин, може навіть добавитись симптомів хвороб, тому що збудник (одна з видів плямисостей) "їх накрила",тобто обробкою її не можна було зупинити. З чого проміжні висновки: 1) варто працювати правильними продуктами 2) Такими, які добре працюють проти плямистостей; 3) Вони працюють, а Ви вносите їх профілактично, чого, як раз, і не робиться. Успіхів.
Заодно порадьте "правильні" продукти для обробки від плямистостей і в якій фазі вносити. Щодо фітофтори: слава богу ще на сої такого "добра" в нас не бачив, а от на картоплі ця зараза так прогресує що старі-добрі ридоміли, різні міді вже нічого не допомагають, і кратність обробок вже зведена до семи днів ... може й тут потрібні "правильні" продукти бо щось вже і квадріс і скор і танос і.........не дають 100% ефекту?
Fermer UA, Олександр fgrubin, стосовно сої Кордоби. Якщо Ви купляли насіння за такою дорогою ціною, як можна було не потребувати в ПЕРШУ чергу ОРИГІНАЛ сертифіката, не посвідчення, не результат, а саме сертифікат. Перевірити номера партій на мішках з насінням і звірити із номерами зазначених у сертифікаті.І тільки після цього можна було купляти. Після того як купили у ВАС є лише 10 днів щоб повторно перевірити якість у сертифікованій лабораторії і у випадку не підтвердження якості, подати предензію або повернути насіння продавцю. Те що ви визначаєте в домашніх умовах це добре але не достовірно, треба все ж таки здавати в насіннєву!!!!!!!!!!! В інспекції вам окремо визначать і бактеріоз і фузаріоз (вони повинні це робити)і всі інші показники. Якщо насіння вражене бактеріозом і відповідно ДСТУ 2240-93 перевищує 10% насіннєва на таке насіння не видасть сертифіката. А Ви купили це насіння у травні, а в серпні претензії пишете на всю Україну. Я сам сію і кордобу і Мерлін і скажу вам кращих сортів сої я незустрічав, особливо Кордоба. Стосовно бактеріозів. У світі ще немає препарату який боровся б з цією хворобою. Дякую.
Сергій Рекленко: як можна було не потребувати в ПЕРШУ чергу ОРИГІНАЛ сертифіката, не посвідчення, не результат, а саме сертифікат.
Та не було в них його на момент посіву, привезли мені насіння 9 травня, строки висіву вже проходили. Та й сертифікат австрійський дали. А потім, в попередньому році брав Мерлін у них, все було ідеально. Та й взагалі довіряв я їм, а що на чесному слові не може бути бізнесу?
Сергій Рекленко: Те що ви визначаєте в домашніх умовах це добре але не достовірно, треба все ж таки здавати в насіннєву!!!!!!!!!!!
Та звичайно я його здавав на аналіз в насінневу.
Сергій Рекленко: В інспекції вам окремо визначать і бактеріоз і фузаріоз (вони повинні це робити)і всі інші показники.
Не вміють такого робити у нас. Та й взагалі в останні роки провіряють у нас сою на фільтрувальному папері, замість того, щоб садити її в пісок, бо бачте в них піску немає.
Сергій Рекленко: Якщо насіння вражене бактеріозом і відповідно ДСТУ 2240-93 перевищує 10% насіннєва на таке насіння не видасть сертифіката
Сергій, ви в якій країні живете, все в нас вирішується за гроші.
Сергій Рекленко: А Ви купили це насіння у травні, а в серпні претензії пишете на всю Україну.
Так я лише в липні- серпні побачив на своєму полі, що Кордоба нестійка до бактеріального опіку. Потім, побачив це на сорті "Кордоба" на демоділянках у СФГ "Грига" і на дні поля в Кіровограді люди з західної України це ж підтвердили. А зразок з насінням Кордоби в мене зберігається. Якщо вам цікаво,то відправлю його в спецлабораторію і тут відпишусь про результати. Але те, що Кордоба генетично нестійка проти бактеріального опіку так це є не заперечний факт. І взагалі, давайте сюди фото з вашими посівами сої.
Олександр fgrubin: Це все теорія, хотілось би почути від вас практичні поради. Наприклад, ви фітофтороз на сої бачили? Знаєте як з ним боротись? Дайте рецепти.
Олександре, знаючи теоретичні моменти, можливо впливати на практичний зміст. Дійсно, фітофторозом соя не хворіє. Мова йшла про те, що основна маса хвороб с/г культур проявляє себе у вигляді плямистостей, як скажімо на сої (септоріоз, аскохітоз, пероноспороз/несправжня борошниста роса, та ін) чи на картоплі (фітофтороз чи альтернаріоз), чи на ячмені (ринхоспоріоз, гельмінтоспоріоз. Щоб їх не допускати варто проводити профілактичні обробки фунгіцидами. Питання лише коли і скільки разів. Як відомо соя вегетує 120-150 днів, відповідно 4-5 місяців, з чого випливає, що для розвитку хвороб вистачає місця. Також, варто відмітити, що соя проходить більше десятка етапів органогенезу (здається 12) і що важливо, на кожному з етапів є видима частина (те що ми бачимо) і не видима (те що всередені, чи що закладається для формування наступного етапу чи наступних органів рослин).Рекомендую ознайомитись з фізіологічними моментами розвитку сої (що і коли у сої закладається і на що впливає). Щодо дайте рецепти: Спробуйте провести саме профілактичну обробку сої одним із стробілурин вмісних фунгіцидів (такі є у кожного світового виробника)у стадії бутонізації, бажно не пізніше. Чому стробілурин вмісними? Тому що лише триазол вмісні великого результату, як правило, не дадуть - хвороби профілактично вони контролюють відносно слабо, іржі не на сої поки немає. Набагато сильніше себе проявить стробілуринова сторона. Зверніть увагу на фунгіцид Аканто Плюс. Соя дуже сильно реагує на такі компоненти - через буквально кілька днів соя наливається зеленим кольором, і якщо виміряти показник фотосинтезу, то він значно зростає. Плюс в цей час верхній ярус листків молодий та здоровий, таким чином ви "накладаєте" захисний шар фунгіциду на здорову рослину (верхній ярус буде ще зовсім здоровий, а середній майже здоровий), що 1) продовжить здорове життя саме верхнього та середнього ярусу листків та 2)власне фотосинтетичну активність листків (фізіологічний ефект). Саме ці два вектори, саме приблизно з цього етапу сильно впливають на продуктивність сої. Якщо ви це будете робити значно пізніше, то ви матимете: нижній ярус листя буде як правило вже повністю втрачений, середній ярус буде як правило вже із симптомами захворювань та перейде в "стадію старіння", а верхній ярус або почне уражуватись, або "теж почне старіти", таким чином ефект від застосування фунгіцидів буде втрачено: ви зробили це запізно по відношенню до здоров"я листків (рослини), рослини сої вже "надумали старіти" та Ви не зможете ефективно проконтролювати хвороби сої, які розвинулись вже в середньому ярусі рослин та починають проявлятись на верхньому (Ви ж напевне читали коментарі на цомц сайті, коли вносили, а ефекту не було). Тобто, має бути профілактика (строб+триазол) саме в певний час - бутонізація!. Тоді можна очікувати на те, що самі продуктивні з точки зору формування врожаю верхній та середній ярус рослини сої будуть профілактично захищеними, що як правило (за нормальних умов як розвитку сої та і розвитку захворювань на необроблених ділянках) дасть не менше як 5 ц/га збереженого врожаю. Я б, сказав збереженого (за рахунок усунення хвороб (до певної межі)та сформованого за рахунок фізіологічного ефекту (озеленення). Чому Аканто плюс? 1). В ньому дуже гарний стробілурин (на який соя гарно реагує)2) Там його адекватна для захисту та фізіологічної дії кількість в га нормі (0,6-0,7 л/га), 3) цей стрбілурин гарно переміщується по листках сої та довготривало її захищає, 4) та має сильний паровий ефект, який має велике значення для того, щоб проникнути та ефективно захистити саме середній ярус рослин сої, який важко "пробити" власне робочим розчином. Спробуйте спочатку над цим подумати, а потім втілити в полі. Нехай щастить! І картоплю від фітофторозу теж варто захищати профілактично :))
Володимир Vavis: Заодно порадьте "правильні" продукти для обробки від плямистостей і в якій фазі вносити. Щодо фітофтори: слава богу ще на сої такого "добра" в нас не бачив, а от на картоплі ця зараза так прогресує що старі-добрі ридоміли, різні міді вже нічого не допомагають, і кратність обробок вже зведена до семи днів ... може й тут потрібні "правильні" продукти бо щось вже і квадріс і скор і танос і.........не дають 100% ефекту?
Володимире, читайте мою відповідь №140. Мідь, Скор та Квадріс не є самими ефективними інструментами контролю фітофторозу, хоча і даремно вони не проходять. Скор та Квадріс зазвичай більш ефективні проти альтернаріозу, якщо їх вчасно (профілактично) використовувати, як правило початковий період вегетації. Мідь краще в кінці вегетації, і то в сумішах. Є такий постулат, чим складніший об"єкт з точки зору його розвитку, тим меншу ефективність ви матимите. Тому очікувати 100% контролю складних хвороб (фітофтороз в т.ч) чи наприклад білокрилки в теплицях - не варто. Знизьте планку очікувань. Мабуть маєте не зовсім якісний посівний матеріал, та можливо починаєте обробки відносно пізно. Танос та Ридоміл нормальні препарати, тільки варто ще раз розуміти: фітофтороз-плямистість, і боротись з нею варто профілактично та дійсно системою внесень і без очікування 100% результату.80% буде добре:))
Ще й як хворіє! Наберіть в пошуковику слова Phytophthora sojae і побачите жахливі наслідки. Америкаці свої сорти сої модифікують на стійкість до цього патогену і навіть в характеристиках сорту зазначають стікість в балах. Але не все так просто, у Phytophthora різні раси. Ось фото враженої сої: Як бачите, рослини взагалі гинуть. Боротись з цим патогеном можна тільки шляхом протруювання насіння металаксилом, можливо є і інші препарати, але сингента, баєр, монсанто використовують саме металаксил. В 2013 році добавляв до бакової суміші протруйників сингентовський Апрон ХЛ, по 0,2 л/т, що складає 70 г металаксилу-м. Для порівняння в Максим ХЛ всього 10 г металаксилу-м на літр.
TRV TRV: Спробуйте провести саме профілактичну обробку сої одним із стробілурин вмісних фунгіцидів (такі є у кожного світового виробника)у стадії бутонізації, бажно не пізніше. Чому стробілурин вмісними? Тому що лише триазол вмісні великого результату, як правило, не дадуть - хвороби профілактично вони контролюють відносно слабо, іржі не на сої поки немає. Набагато сильніше себе проявить стробілуринова сторона. Зверніть увагу на фунгіцид Аканто Плюс.
Вже спробував. В 2013 працював саме Аканто Плюс, спочатку 0,5 - 0,6 л в фазу бутонізації, а потім, через три тижні, ще 0,6 л в фазу цвітіння.
Олександр fgrubin: Вже спробував. В 2013 працював саме Аканто Плюс, спочатку 0,5 - 0,6 л в фазу бутонізації, а потім, через три тижні, ще 0,6 л в фазу цвітіння.
Олександр fgrubin: Ну по-перше: якщо там дійсно 2 % заражені бактеріозом то думаю на це не треба звертати особливої уваги.
Олександр,щиро дякую за іформацію. Знаьомий зі старшим і меншим Корчагіними. Не буду виказувати свої думки на такому відкритому сайті,але старший молодець. Вирішив сою протравить зараз МАКСИМ XL та біокобальт та біомолібден від Долини. А в день посіву бактерії+Вимпел.
Прошу поради. Що за біда на насінні? Чи можна таке сіяти після обробки? Є можливість обробити ФЕВЕРом. Сорт Максимус купив для розведення 2 ц, а в ньому така блячка. Хто має досвід будь-ласка порадьте.
На всіх фото, що викладені останнім часом на цій гілці не має бактеріального опіку. Про бактеріальний опік дивись . А ось як він проявляється на листках: це початок хвороби, коли на зворотній стороні листка з"являються невеликі отвори
А ось як воно розвивається далі:
Думаю ні в кого не буде проблем з діагностуванням бактеріального опіку. У мене в минулому році на сорті Кордоба проявився він в усій красі. Скосило рослини на повному ходу, які на той момент виросли вже більше 1 метра висотою і на яких було багато бобів. Але в результаті майже всі листки були заражені бактеріальним опіком і в жару почалось загальне бактеріальне в"янення рослин. Застосував Псевдобактерин 3 л/га, абсолютно ніякої користі. І результаті зерно в бобах вийшло морщене з зеленими сім"ядолями. Проти бактеріального опіку є одне просте рішення: сіяти генетично стійкі сорти. На демоділянках, де посіяно з десятків два сортів сої, можна чітко побачити зараз прояви бактеріального опіку на нестійких сортах. І що цікаво, на суміжних ділянках один сорт повністю уражений бактеріальним опіком, а інший, абсолютно чистий.
Закінчу про Кордобу та бактеріальний опік. Насіння брав в 2012 році за "шаленнні" гроші 15000 грн/т. Але коли подивився на наслідки бактеріального опіку у себе на полі, я поїхав подивитись на сорт Кордоба на демоділянках, що знаходились за 100 км від мене і побачив теж саме. Потім на семінарі в Соєвому віці зустрів людей з Житомирщини які взяли на розмноження цей же сорт Кордоба і в них також були прояви бактеріального опіку. В результаті зваживши все, я прийяняв рішення більше не вирощувати цей сорт і іншим не рекомендую, як генетично не стійкий до бактеріального опіку. Добавлю, що насіння сорту Кордоба яке я придбав у Агроскопа, мало лише 80 % схожості і мінімум 15 % насінин при пророщуванні покривались слизом, що свідчить про дію бактерій. В цьому році на тому ж полі я посіяв сорт Фаетон. І на сьогодні жодних проявів бактеріального опіку.
Вчора дивились з товаришем його RR-cою, і побачили абсолютно ідентичні симптоми хвороби які виклав Костянтин на фото вище. Коричневі плями як на листях, так і на бобах. Не можу поки точно визначитись з діагностуванням хвороби. Можливо це все ж таки септоріоз, але в протікає він уже в досить тяжкій стадії. Трохи схоже на церкоспороз, але не бачу бронзового кольору на листях. Ну і явно це не бактеріальний опік, як тут припускали. Костянтин, а ви звертались в лабораторію "Аграналіз" в Каховці? Є в мене думка, що ваші сорти генетично не стійкі проти цієї хвороби і потрібно їх змінювати.
А з Фаетоном у мене інші проблеми. Як я вже писав після зливових дощів він повилягав ще на стадії цвітіння і в результаті осипається зав"язь і не має бобів. А ті що утворюються виїдають гусениці бавовникової совки. Вони з"їдають всі генеративні органи _ і боби і цвіт. Є ділянки поля де взагалі не залишилось генеративних органів, а лишився тільки один стовбур і діряві листя. Обробив Корагеном з Фастаком, але досить пізно, адже потенціально втратив мінімум 30% майбутнього врожаю і це все сталось за декілька днів. Прозівав я цю ситуацію, підраховував економчний поріг шкодочинності цих гусениць, а потрібно було одразу, як тільки побачив відродження личинок, обробляти поле. Та й ще дощі не давали можливості нормально пройтись по полю для контролю ситуації.
При всый повазы до Вас, хотыв би уточнити дуже багато моментів по допосівній обробці місцю збереженню попереднику та до сусідніх полів і культур посіяних на них. Потім цікавить як Ви визначили схожість та рахували відсоток покриття слизу та у якій фазі рослини. адже може бути багато упереджень вашого твердження проблеми.
Цікавить де така ціна взялася...????
Артем ви здається працюєте в Агроскопі. Так і розкажіть нам подробиці. Ціну я трохи заокруглив, по факту зі знижкою виходило 14 з хвостиком. Як що потрібно точно підніму первинні документи. Але справа не в ціні, а якості. Бо спочатку менеджери говорили, що буде схожість більше 90% і маса тисячі насінин близько 170 грам. А по факту привезли з масою тисячі 240 г і схожість лише 80. А по вашим докам все в ажурі - схожість 90. Та ще й насіння було протравлено невідомо чим і це проти бактеріоза йому не допомогло. Я поїхав міняти цю партію насіння на склад в Черкаси. Але виявилось, що всі партії насіння сорту Кордоба, які по докам були різні з походженням з різних країн і з різною вагою тисячі, виявились однаковими, як з одного поля. У всіх партіях вага 1000 була 240 г. В результаті сіяв по 170 кг на га, замість планованих 120 кг.
так Ви на аналіз віддавали її? чи якім методом Ви визначили ці показники? мені цікаво для себе.
Зразок з насінням сорту Кордоба, яке я отримав від Агроскопа в 2012 році, в мене залишився. Відбирав пробу з кожного п"ятого мішка. Є бажання можна перевірити в лабораторіях. Пророщував в піску самостійно. Попередник був озима пшениця. Про що балакати, подивіться на поля з Кордобою. Запитайте у знаючих людей, хто вирощував Кордобу. І все стане ясно.
В темі про хвороби сої ми вже піднімали це питання. Почитайте.
ну, все зрозуміло))) :smile:
а масу 1000 визначали на своїх вагах відраховуючи 1000 нас.?
нікого не оправдовую, не зацікавлений в цьому. якщо такі факти були і вони підтверджені, то нічого не можу Вам відповісти. Скільки людей стільки й думок.
Ну й що вам зрозуміло? Якщо в зразку який у мене залишився лабораторії виявлять бактеріоз, а те що вони його знайдуть я не сумніваюсь, мені гроші повернуть за насіння? Насіння сої привезли 9 травня, а сертифкати українські надіслали лише в кінці травня. Мабуть вирішували це питання відомими методами, бо таке насіння не могло бути сертифіковане.
І на своїх вагах і насіннєвій інспекції. В 2011 брав в Агроскопі насіння Мерлін. На кожному мішку було написано масу 1000. Одразу ж перевірив на своїх вагах, все сходилось.
Ага. Именно по этой причине и сменили ник? А также убрали место работы в Агроскопе? То что Александр писал о кордобе - подтверждаю. Было это или в конце февраля или в начале марта. Может в другой теме. Очень часто продавцы семенного материала и СРЗ свои проблемы пытаются переложить на клиентов. Не понимаю почему ЭТО должно стать и моей проблемой? У меня максимум что было - плохо очищенные семена подсолнечника. А вот если бы еще и заражены были - то тогда не знаю можно ли ТАКОЕ называть семенным материалом??? :zlo:
Также настаиваю чтобы Артем Лысак больше не посещал мои страничку. Ато скоро в минуса совсем загонит))) :stuk: (считайте что Вас об этом ОЧЕНЬ сильно попросил). Иначе будут репрессии. П.С.: вступая в спор и зная что человек прав 100% Вы только унижаете в глазах остальных фермеров и аграриев Агроскоп.
завжди при насінництві зразки віддаються на аналіз в держ. лабораторію яка видає сертифікат на насіння, я працював на той час в садах україни, і не можу Вам нічого відповісти по цьому питанню, сам займався сертифікатами і я вас запевняю що іншим "відомим" методом сертифікат не видається ні в якому разі. якщо насіння десь не дотягує до дсту, видається лабораторний аналіз на проби. а сам відбір проводить незалежний працівник держ. сертифікаційної служби.
http://www2.agroscience.com.ua/forum/thread77-3.html На этой странице пост 39 И на этой как проводили анализ пост 26 http://www2.agroscience.com.ua/forum/thread179-2.html
Можете теперь еще пару МИНУСОВ поставить)))
Справа в тому, що наші насіннєві інспекції, по крайній мірі районні, не вміють діаностувати бактеральні хвороби. Зараз наша районна інспекція чомусь відмовилась від піску і робить аналіз сої на фільтрувальному папері. Так бактеріоз не виявиш.
1.нічого я не змінював зі своїм ніком. На відміну Від вашого(де не вказано!! ніяких Ваших даних). 2.095 280 52 55 мій номер, якщо є питання телефонуйте. 3.я ні перед ким не виправдовуюсь, а цікавлюсь ситуацією залишаючи СВОЄ!!! бачення ситуації. 4.ФГ Рубін не мій клієнт, хоча в базі Він є. 5.Не маю ніякого інтересу Вас у чомусь переконувати.
Бажаю успіху, :smoke:З приводу стосунків з Агроскопом. Просто потрібно було відразу сказати мені, що ситуація така-то: маса тисячі - 240 г, схожість трохи більше 80 %. То я б і приймав зовсім інше рішення з приводу покупки цього сорту. А то ще й ганяв машину, щоб змінити насіння на іншу партію. А можна було б сказати реальну ситуацію: у нас ця соя вся однакова. А то ще й на дзвінки не відповів продукт-менеджер, коли бачив мій номер. Дозвонювався коли дзвонив з інших номерів. А я всього лиш запитував: коли буде сертифікат, що там насіннєва визначила чому схожість лише 80? Взагалі виходить, що багато продавців думають, що як поставив фермеру насіння у гарній упаковці з сертифікатами, то ніхто вже превіряти його не буде, посіють і так. А потім у полі по факту скажуть, та то ти глибоко посіяв от вона погано і зійшла або інші аргументи наведуть.
Я вважаю, то є повне недопрацювання менеджера який Вас обслуговува. І з цього починають переведення стрілок на компанії і тд і тп.
Тут згоден 100 відсотків. Так і буде. Нема вже ніякого потенціалу в моїй 105-й репродукції.
Розкажіть, будь ласка, яка процедура відправки в Каховку(перевізниками) зразка на аналіз, як розраховуватися з ними... як правильно відібрати зразок пошкодженої сої?
Я передавав туди зразок зерна сої, тому було все просто. Дзвоніть туди і все розкажуть.
Костя з нетерпінням чекаємо поки відпишетесь про результати внесення фунгіцидів!!!
Против бактериального ожога действенный эффект наблюдается при применении препарата Казумин 2Л (Саммит Агро)
Гниль зупинилась, боби чорніти перестали. По враженню листкової поверхні визначити важко, від спеки яка у нас на Київщині стояла соя почала сохнути. Але знову ж таки - від чого перестало поширюватись захворювання - чи від того що все просохло за пару днів після тих холодів, чи подіяв фунгіцид. Надіюсь що друге, і я не дарма витратив кошти. Правда ціна на сою, яка штучно полетіла вниз зовсім нерадує. Десиканти точно по складах залишаться - сушить її вважаю недоцільно, все одно з ціною вже пролетіли.
В одне з господарств району (Київщина) приїжджав професор, дивився сою, яка почала стрімко в"янути, жовтіти, рослини ставали на очах пониклі, на деяких бобиках навіть були неправильної форми п"ятна, деяке листя вже почало опадати- і оце все в третій декаді липня. Його діагноз- бактеріальне в"янення та вірусне пожовтіння. Препаратів як такових немає проти болячок цих. Порекомендував по 5кг карбаміду для підтримки тонусу(так можна висловитись). Вони не вносили, бо "поможе як мертвому кадило". От такі пироги.Тобто на сьогодні соя стає в один ряд по "поглинанню" хімії з цукровим буряком.
Ось моя соя. Розчарування повне. Навіть 20 ц.\га немає. Попередник - кукуруза. Переорана 27-28 см. Витрати: - травив Максім ХЛ, обробив інокулянтом Оптимайз, - очистив від бур"янів, по 3,4 л\га препаратом Аргумент. - позакоренево давав Plantafol 10:54:10 по 2 кг, - Plantafol 5:15:45 по 1,5 кг + Brexil Miks 1 кг.\га + Арамо 1,5 л. - Фоликур 0,75-1 л/га + Дерозал 0,5 л/га.+ Boro Plus 1 л.\га.
Хочеться ще дописати пару рядків матюків, але форум то в нас серйозний і ми ж дядьки порядні :)
Костя, що там вологість показує? З приводу матюків то я вже змирився з ганебним становищем в цьому році і врожайність сої в 15цнт розцінюю як манну небесну........................... :cry:
А що за річка там на першому фото видніється?
Ще один доказ того, що оранка для сої не панацея від засушливих та жарких погодніх умов.
Не можна вважати це провалом, просто погодні умови не склались. Тим більш, що на інсектициди ви не затрачались, як я на Кораген та Ортус. Та й мабуть плантафоли і брексіли нічого не дають сої по врожайності. Видно на фото, що соя перестояла, деякі боби вже покриті грибками.
Саша, то не перестояла. То та зараза, яка вразила мою сою в серпні і проти якої я вносив Фолікур+Дерозал+Бор (писав вище). Погано сфоткав, це фермерське поле, знаходиться над ставком. Краєвид гарний. В мене підозра що попередник кукуруза - не дуже гарний для сої. Вона мабуть все випила в минулому році, і соя недістала нічого.
Опишу ситуацію. 3,6 га сої з 56 га - попередник була яра пшениця. По ярій пшениці я для повторного виносу падалиці соняшника працював Піком сингентовським. Оптимайз на цій ділянці неспрацював - бульб не було взагалі. Соя стояла світло жовта, без азоту. Позакореневе все що описував раніше я робив, а останнє внесення суміші фунгіцидів не робив (забив, так як виглядала просто миршаво). В результаті - найкраща соя саме на цій ділянці. Як це пояснити ?
Це показує, що фунгіциди не спрацювали на збільшення врожаю. А густота була однакова? Яка вологість зерна вийшла?
Вітаю, панове. Знайомивсь з темами, які обговорювались. Є дещо сказати щодо фунгіцидної теми. Спочатку кілька постулатів: 1) Найбільш поширена хвороба серед людей, за одною із філософських версій, це ставити діагноз. Можна лише добавити, що, як правило однофакторний, а чинників часто кілька. 2) Іноді легше вілікувати захворювання, а ніж встановити від чого воно власне було.... Тому тема хвороб на сої буде тільки набирати обертів, через насичення сівозміни технічними культурами, які в т.ч мають спільних збудників захворювань, наприклад біла гниль спільна як для соняшнику, так і для сої, ріпаку, та й з часом буде стосуватись кукурудзи. Хвороб на сої може бути чимало. Це так. Що важливо розуміти:загалом грубо всі хвороби можна поділити на дві групи: так звані біотрофи та некротрофи. Простими словами: перша група - це види іржі та борошнистої роси, їх на сої практично немає. Поки немає. Бразилія, наприклад, просто потерпає від видів іржі, тому це діло часу. Друга група, так звані плямистості. Вони характерні виникненням різного виду/розміру плям на листках/стеблах/бобах. Септоріоз, аскохітоз, фомопсис, альтернаріоз, церкоспороз, фітофтороз, та тому подібні (ринхоспоріоз, гельмінтоспоріоз), повторюсь, на тих чи ін культурах. Яке це має значення? Першу групу можна вилікувати, тобто усунути/зупинити розвиток збудника, тому що ця група збудників не вбиває (до певного часу) частини/органи рослин. Друга група: більш агресивна, складна. Нападає, швидко уражує, "вбиває" клітини, створює плями.... Мертві плями. І ми з ними часто і дорого і практично неефективно боремся. Тобто в першому випадку, правильний фунгіцид може виступити "пятновыводителем", в другому випадку, практично не може, саме через те, що клітини вже мертві, або вже помирають, тобто пізно "пить боржомі"... Така обробка, може вплинути лише на збереження "здорових частин рослин", і навіть, після обробки, у Вас на "застарілих" ділянках рослин, може навіть добавитись симптомів хвороб, тому що збудник (одна з видів плямисостей) "їх накрила",тобто обробкою її не можна було зупинити. З чого проміжні висновки: 1) варто працювати правильними продуктами 2) Такими, які добре працюють проти плямистостей; 3) Вони працюють, а Ви вносите їх профілактично, чого, як раз, і не робиться. Успіхів.
Це все теорія, хотілось би почути від вас практичні поради. Наприклад, ви фітофтороз на сої бачили? Знаєте як з ним боротись? Дайте рецепти.
Заодно порадьте "правильні" продукти для обробки від плямистостей і в якій фазі вносити. Щодо фітофтори: слава богу ще на сої такого "добра" в нас не бачив, а от на картоплі ця зараза так прогресує що старі-добрі ридоміли, різні міді вже нічого не допомагають, і кратність обробок вже зведена до семи днів ... може й тут потрібні "правильні" продукти бо щось вже і квадріс і скор і танос і.........не дають 100% ефекту?
Fermer UA, Олександр fgrubin, стосовно сої Кордоби. Якщо Ви купляли насіння за такою дорогою ціною, як можна було не потребувати в ПЕРШУ чергу ОРИГІНАЛ сертифіката, не посвідчення, не результат, а саме сертифікат. Перевірити номера партій на мішках з насінням і звірити із номерами зазначених у сертифікаті.І тільки після цього можна було купляти. Після того як купили у ВАС є лише 10 днів щоб повторно перевірити якість у сертифікованій лабораторії і у випадку не підтвердження якості, подати предензію або повернути насіння продавцю. Те що ви визначаєте в домашніх умовах це добре але не достовірно, треба все ж таки здавати в насіннєву!!!!!!!!!!! В інспекції вам окремо визначать і бактеріоз і фузаріоз (вони повинні це робити)і всі інші показники. Якщо насіння вражене бактеріозом і відповідно ДСТУ 2240-93 перевищує 10% насіннєва на таке насіння не видасть сертифіката. А Ви купили це насіння у травні, а в серпні претензії пишете на всю Україну. Я сам сію і кордобу і Мерлін і скажу вам кращих сортів сої я незустрічав, особливо Кордоба. Стосовно бактеріозів. У світі ще немає препарату який боровся б з цією хворобою. Дякую.
Сергій а в якій області ви сієте сою?
Та не було в них його на момент посіву, привезли мені насіння 9 травня, строки висіву вже проходили. Та й сертифікат австрійський дали. А потім, в попередньому році брав Мерлін у них, все було ідеально. Та й взагалі довіряв я їм, а що на чесному слові не може бути бізнесу?
Та звичайно я його здавав на аналіз в насінневу.
Не вміють такого робити у нас. Та й взагалі в останні роки провіряють у нас сою на фільтрувальному папері, замість того, щоб садити її в пісок, бо бачте в них піску немає.
Сергій, ви в якій країні живете, все в нас вирішується за гроші.
Так я лише в липні- серпні побачив на своєму полі, що Кордоба нестійка до бактеріального опіку. Потім, побачив це на сорті "Кордоба" на демоділянках у СФГ "Грига" і на дні поля в Кіровограді люди з західної України це ж підтвердили. А зразок з насінням Кордоби в мене зберігається. Якщо вам цікаво,то відправлю його в спецлабораторію і тут відпишусь про результати. Але те, що Кордоба генетично нестійка проти бактеріального опіку так це є не заперечний факт. І взагалі, давайте сюди фото з вашими посівами сої.
Якщо товариство незаперечує прошу тему переназвати Боротьба з хворобами сої по вегетації.
Олександре, знаючи теоретичні моменти, можливо впливати на практичний зміст. Дійсно, фітофторозом соя не хворіє. Мова йшла про те, що основна маса хвороб с/г культур проявляє себе у вигляді плямистостей, як скажімо на сої (септоріоз, аскохітоз, пероноспороз/несправжня борошниста роса, та ін) чи на картоплі (фітофтороз чи альтернаріоз), чи на ячмені (ринхоспоріоз, гельмінтоспоріоз. Щоб їх не допускати варто проводити профілактичні обробки фунгіцидами. Питання лише коли і скільки разів. Як відомо соя вегетує 120-150 днів, відповідно 4-5 місяців, з чого випливає, що для розвитку хвороб вистачає місця. Також, варто відмітити, що соя проходить більше десятка етапів органогенезу (здається 12) і що важливо, на кожному з етапів є видима частина (те що ми бачимо) і не видима (те що всередені, чи що закладається для формування наступного етапу чи наступних органів рослин).Рекомендую ознайомитись з фізіологічними моментами розвитку сої (що і коли у сої закладається і на що впливає). Щодо дайте рецепти: Спробуйте провести саме профілактичну обробку сої одним із стробілурин вмісних фунгіцидів (такі є у кожного світового виробника)у стадії бутонізації, бажно не пізніше. Чому стробілурин вмісними? Тому що лише триазол вмісні великого результату, як правило, не дадуть - хвороби профілактично вони контролюють відносно слабо, іржі не на сої поки немає. Набагато сильніше себе проявить стробілуринова сторона. Зверніть увагу на фунгіцид Аканто Плюс. Соя дуже сильно реагує на такі компоненти - через буквально кілька днів соя наливається зеленим кольором, і якщо виміряти показник фотосинтезу, то він значно зростає. Плюс в цей час верхній ярус листків молодий та здоровий, таким чином ви "накладаєте" захисний шар фунгіциду на здорову рослину (верхній ярус буде ще зовсім здоровий, а середній майже здоровий), що 1) продовжить здорове життя саме верхнього та середнього ярусу листків та 2)власне фотосинтетичну активність листків (фізіологічний ефект). Саме ці два вектори, саме приблизно з цього етапу сильно впливають на продуктивність сої. Якщо ви це будете робити значно пізніше, то ви матимете: нижній ярус листя буде як правило вже повністю втрачений, середній ярус буде як правило вже із симптомами захворювань та перейде в "стадію старіння", а верхній ярус або почне уражуватись, або "теж почне старіти", таким чином ефект від застосування фунгіцидів буде втрачено: ви зробили це запізно по відношенню до здоров"я листків (рослини), рослини сої вже "надумали старіти" та Ви не зможете ефективно проконтролювати хвороби сої, які розвинулись вже в середньому ярусі рослин та починають проявлятись на верхньому (Ви ж напевне читали коментарі на цомц сайті, коли вносили, а ефекту не було). Тобто, має бути профілактика (строб+триазол) саме в певний час - бутонізація!. Тоді можна очікувати на те, що самі продуктивні з точки зору формування врожаю верхній та середній ярус рослини сої будуть профілактично захищеними, що як правило (за нормальних умов як розвитку сої та і розвитку захворювань на необроблених ділянках) дасть не менше як 5 ц/га збереженого врожаю. Я б, сказав збереженого (за рахунок усунення хвороб (до певної межі)та сформованого за рахунок фізіологічного ефекту (озеленення). Чому Аканто плюс? 1). В ньому дуже гарний стробілурин (на який соя гарно реагує)2) Там його адекватна для захисту та фізіологічної дії кількість в га нормі (0,6-0,7 л/га), 3) цей стрбілурин гарно переміщується по листках сої та довготривало її захищає, 4) та має сильний паровий ефект, який має велике значення для того, щоб проникнути та ефективно захистити саме середній ярус рослин сої, який важко "пробити" власне робочим розчином. Спробуйте спочатку над цим подумати, а потім втілити в полі. Нехай щастить! І картоплю від фітофторозу теж варто захищати профілактично :))
Володимире, читайте мою відповідь №140. Мідь, Скор та Квадріс не є самими ефективними інструментами контролю фітофторозу, хоча і даремно вони не проходять. Скор та Квадріс зазвичай більш ефективні проти альтернаріозу, якщо їх вчасно (профілактично) використовувати, як правило початковий період вегетації. Мідь краще в кінці вегетації, і то в сумішах. Є такий постулат, чим складніший об"єкт з точки зору його розвитку, тим меншу ефективність ви матимите. Тому очікувати 100% контролю складних хвороб (фітофтороз в т.ч) чи наприклад білокрилки в теплицях - не варто. Знизьте планку очікувань. Мабуть маєте не зовсім якісний посівний матеріал, та можливо починаєте обробки відносно пізно. Танос та Ридоміл нормальні препарати, тільки варто ще раз розуміти: фітофтороз-плямистість, і боротись з нею варто профілактично та дійсно системою внесень і без очікування 100% результату.80% буде добре:))
Ще й як хворіє! Наберіть в пошуковику слова Phytophthora sojae і побачите жахливі наслідки. Америкаці свої сорти сої модифікують на стійкість до цього патогену і навіть в характеристиках сорту зазначають стікість в балах. Але не все так просто, у Phytophthora різні раси. Ось фото враженої сої:
Як бачите, рослини взагалі гинуть. Боротись з цим патогеном можна тільки шляхом протруювання насіння металаксилом, можливо є і інші препарати, але сингента, баєр, монсанто використовують саме металаксил. В 2013 році добавляв до бакової суміші протруйників сингентовський Апрон ХЛ, по 0,2 л/т, що складає 70 г металаксилу-м. Для порівняння в Максим ХЛ всього 10 г металаксилу-м на літр.
Вже спробував. В 2013 працював саме Аканто Плюс, спочатку 0,5 - 0,6 л в фазу бутонізації, а потім, через три тижні, ще 0,6 л в фазу цвітіння.
І ? Написав А то пиши вже й Б :)
Олександр,щиро дякую за іформацію. Знаьомий зі старшим і меншим Корчагіними. Не буду виказувати свої думки на такому відкритому сайті,але старший молодець. Вирішив сою протравить зараз МАКСИМ XL та біокобальт та біомолібден від Долини. А в день посіву бактерії+Вимпел.
Прошу поради. Що за біда на насінні? Чи можна таке сіяти після обробки? Є можливість обробити ФЕВЕРом. Сорт Максимус купив для розведення 2 ц, а в ньому така блячка. Хто має досвід будь-ласка порадьте.