Пошкоджують лісові та плодові культури.

Жуки 21 – 31 мм завдовжки, тіло видовженоовальне, чорного або червонобурого кольору; надкрила видовженоовальні, з п’ятьма вузькими ребрами; передньоспинка бура; пігідій у західного травневого хруща витягнутий у довгий вузький відросток, у східного — прямовисний, витончений, заокруглений на верхівці; вусики 10членикові; у самця велика вигнута булава із семи однакових пластинок, у самки — невелика, 6 членикова. Яйце розміром 1,5 – 2 мм, кулясте, біле. Личинка — до 60 мм, Сподібно вигнута, біла; голова світлобура; вусики 4членикові; анальний отвір у вигляді поперечної щілини. Лялечка жовтуватобіла, з двома відростками на верхівці черевця.

Зимують личинки й жуки в ґрунті. Літ жуків починається в останній декаді квітня і триває більше місяця. Початок льоту збігається з початком розпускання листя на деревах. Масовий вихід жуків відмічається за температури ґрунту 9 – 14 °С на глибині 10 см. Літають у сутінках і вночі, рідше вдень. Пошкоджують бруньки, листя дерев і кущів. В окремі роки з низькою відносною вологістю повітря в період льоту жуки живляться зав’язями плодових культур — яблуні, сливи, абрикоса. Після спарювання самки зариваються в ґрунт на глибину 10 – 15 см і відкладають по 20 – 30 яєць у дватри заходи. Плодючість — 60 – 70 яєць.

Після останнього заходу відкладання яєць жуки гинуть, не виходячи з ґрунту. Через 25 – 30 діб відроджуються личинки, які до осені живляться дрібними корінчиками та перегноєм. У веснянолітній період здійснюють горизонтальні та вертикальні переміщення, концентруючись у шарах ґрунту з вологістю 6 – 7 % і температурою 17 – 20 °С. У вересні личинки заглиблюються в ґрунт на 1 м і глибше. Це пов’язано з невисокою холодостійкістю личинок. Їх загибель починається за температури –0,7…–1 °С. Розвиток личинок триває 4 роки. Після кожної перезимівлі личинки піднімаються у верхні горизонти ґрунту, переходять у наступний вік і продовжують живлення. Після третьої перезимівлі у червні — липні линяють востаннє і заляльковуються в земляній колисочці на глибині 20 – 50 см. Лялечка розвивається 30 – 40 діб. Новоутворені жуки залишаються в земляній колисочці до весни.

Генерація чотирирічна. На крайньому півдні може бути трирічною. Личинки старших віків завдають істотних пошкоджень кореням деревних порід та інших культур. Особливо сильно потерпають унаслідок пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках.

Чисельність хрущів різко знижується в холодні й малосніжні зими внаслідок вимерзання личинок. У вологі роки личинки гинуть від ряду хвороб (вірусна віспа — Entomoxvirus melolonthae, водянка — Morator lamelicorniarum, мікроспоридіоз — Nosema melolonthae, які вражають жирове тіло, зелена мускардина — Metarrhizium anisopliae, молочна хвороба — Bacilus fribourgensis та ін.).

На личинках хрущів паразитують оси сколії — жовтолоба, волосата, шестикрапкова, оса Tiphia femorata F., ряд мухтахін — Dexiosoma cannium F., Dexia rustica F., D.vacua Fall., Microphthalma disjuncta Wd., Pexopsis aprica Mg., нематода Psammomermis Korsakovi Polozh.; на жуках — Hyperesteina longicornis Fall., H.subcinerea K. Zin. та ін.

Жуків знищують зозуля, дрімлюга, сиворакша, одуд, грак, галка, сойка, боривітер, кібчик, сорока, шпак, іволга, жулан, кажани та ін. Личинками і лялечками живляться кроти, борсуки, їжаки.

Заходи захисту. Приваблення у лісонасадження та охорона комахоїдних птахів. Закладання розсадників не ближче ніж за 200 – 300 м від насаджень, що є місцем зосередження жуків. У розсадниках при чисельності понад 5 личинок на 1 м² — внесення в ґрунт гранульованих інсектицидів. Розпушування ґрунту в розсадниках на початку масового льоту жуків. В льотні роки знищення жуків на кормових рослинах за допомогою обробки інсектицидами. На молодих посадках — струшування жуків на підстилки в ранкові години з наступним їх знищенням.