Складне висококонцентроване азотно-фосфорне гранульоване добриво. Сполуки азоту і фосфору, які містяться в добриві, є водо­розчинними (вміст водорозчинного моноамонійфосфату (NH4H2P04) - 85-90 %, а цитраторозчинного діамонійфосфату (NH₄)₂HPO₄ - 10-15 %) і легкодоступними для рослин. Застосовується в системах удо­брення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

Оптимальна норма внесення під озиму пшеницю 1-2 ц/га, під цукровий буряк - 2-4 ц/га, найкраще по стерні перед оранкою. Фосфор амофосу менше зв'язується ґрунтом, ніж фосфор суперфосфату. Ймовірно причиною цього є утворення амонію, який сприяє розчиненню фосфатів і перетворенню їх у більш доступні для рослин форми.

В амофосі фосфор більш рухомий, ніж у суперфосфаті. Харак­тер перетворення амофосу в дерново-підзолистому грунті, значною мірою залежить від рівня його окультуреності. На кислих ґрунтах амофос як найбільш розчинна форма швидше за інші добрива ретроградував, що призводило до зниження вмісту в грунті мінеральних фосфатів та збільшення фракції органічного фосфору і недоступних фосфатів, порівняно з ґрунтом, удобреним суперфосфатом. Вапнування таких ґрунтів теж не зменшило обсягів ретроградації фосфору амофосу. На не­йтральних і слаболужних ґрунтах амофос забезпечує більш спри­ятливий фосфорний режим, порівняно з суперфосфатом.