4.1. Визначення потенційної засміченості полів

Потенційна засміченість полів визначається кількістю насіння бур'янів або їх вегетативних зачатків, що містяться в певному шарі ґрунту на одиниці площі (шт./м2 або млн шт./га).
Методика визначення:
Восени після основного обробітку грунту та навесні по двох діагоналях поля з допомогою бура або спеціальної лопати беруть проби із шарів ґрунту на глибині 1—10, 10—20 і 20—30 см. Загальна маса зразка становить 1 кг. На площі до 50 га відбирають 30 проб, 50—100 га — 60, понад 100 га — 80 проб. Зразок ґрунту промивають через сито з отворами 0,25 мм, масу, що залишається на ситі, розділяють у насиченому розчині харчової солі або поташу (насіння бур'янів і органічні рештки спливають), висушують, відбирають насіння бур'янів, розбирають його по видах, підраховують кількість і перераховують (з урахуванням площі бура або лопати) на 1 м2 і на 1 га.
Кількість схожого насіння визначають шляхом пророщування в чашках Петрі на фільтрувальному папері.
Запас органів вегетативного розмноження бур'янів визначають шляхом розкопок на майданчиках розміром 0,5x2 м в місцях відбору проб ґрунту. Вегетативні зачатки вибирають з ґрунту, визначають їх довжину, масу і кількість бруньок відновлення.
Оцінку потенційної засміченості ґрунту встановлюють за шкалою (табл. 1).
 
Таблиця 1. Шкала для оцінки потенційної забур'яненості ріллі, млн. шт./га в орному шарі (Веселовський, Манько, Козубський, 1993)
Бал
Ступінь забур'яненості
Інтервали значень
Загальна кількість фізично нормального насіння
Схоже насіння
Кількість бруньок на органах вегетативного розмноження
1
Слабкий
<10
<2
<0,1
2
Середній
10—50
2—10
0,1—0,5
3
Високий
>50
>10
>0,5