Російська назва:
Эспарцетовый семяед
Латинська назва:
Eurytoma onobrychidis
Тип шкідника:
Родина:
Поширений повсюдно. Пошкоджує еспарцет.
Імаго розміром 2 – 3,5 мм, чорне, ноги частково руді; голова і груди з грубою пунктировкою, вкриті густими недовгими світлими волосками; черевце яйцеподібне, гладеньке, блискуче; вусики з 5члениковим джгутиком і 3члениковою булавою; крила прозорі. Яйце білувате, з коротким і довгим відростками. Личинка 2 – 2,8 мм, зеленуватожовта, дугоподібно вигнута до черевця; голова півкуляста, темніша від тіла, щелепи міцні, коричнюваті, із зубцем на внутрішньому краї. Лялечка спочатку молочнобіла, згодом поступово чорніє.
Зимують личинки всередині бобів у зерносховищах і в полі. Заляльковуються всередині боба в першій половині травня. Дорослі комахи з’являються на полях еспарцету наприкінці травня — на початку червня, що збігається з фазою початку цвітіння. Відразу після вильоту паруються і відкладають по одному яйцю під оболонку молодого боба. Плодючість самки становить понад 150 яєць. Ембріональний період триває 6 – 8 діб. Личинки за температури повітря 18,9 – 26,8 °С завершують розвиток за 17 – 21 добу. Вони повністю виїдають насінину в бобі, залишаючи тільки частини оболонки. Завершивши розвиток, личинки діапаузують, залишаючись усередині боба до весни наступного року. В жарку погоду можливе факультативне друге покоління. Втрати насіння, завдані шкідником, сягають 20 %.
Роль ентомофагів у регулюванні чисельності еспарцетного насіннєїда досить значна. На личинках паразитують понад 10 видів хальцид: Tetrastichus brevicornis Nees., T. rosellae Nees., T. bruchophagi Asm., T. tibialis Kurd., Eupelmus atropurpureus Dalm., E. moicrozonus Foerst., Macroneura vericularis Retz., Liodotomerus perplexus Cah., Habrocytus medicaginis Gah.
Заходи захисту. Дотримання сівозміни. Ретельне збирання та очищення насіння з негайним використанням полови для кормових цілей. На насінниках при чисельності понад 20 – 30 дорослих комах на 100 помахів сачком — використання інсектицидів.