Російська назва:
Розанный восточный пилильщик
Латинська назва:
Cladardis elongatula
Тип шкідника:
Трапляється повсюдно, пошкоджує троянду ефіроолійну.
Імаго розміром 6 – 8 мм, тіло тонке, довге, чорне, передні, рідко середні гомілки і коліна бурі; крила з чорною птеростигмою та жилками.
Зимує в стадії несправжньої гусениці в пухкому коконі у поверхневому шарі ґрунту. Літ імаго відбувається наприкінці квітня — у першій половині травня. Відкладання яєць — по одному, рідше по два, на верхній бік черешків листя, за 5 – 10 мм від місця прикріплення їх до пагона. Яйцекладки розміщені на горбках, які після виходу личинок розтріскуються і є ознакою наявності шкідника на плантації троянди. Строки відкладання яєць розтягнуті. Найбільша їх кількість (20 %) знаходиться на шостому листку, окремі яйцекладки трапляються на дванадцятому — п’ятнадцятому листках.
Відроджені личинки першого віку живляться у місцях відкладання
яєць. Після линяння вони піднімаються вгору по пагону і на нездерев’янілій ділянці проникають усередину пагона, роблять хід знизу вгору завдовжки 60 – 70 см. В одному пагоні трапляється до 5 – 7 личинок. Розвиток їх завершується наприкінці червня. Досягнувши останнього віку (довжина личинки 18 – 21 мм), вони переходять у ґрунт. Розвивається одна генерація за рік.
Найбільша шкодочинність спостерігається в умовах посухи, коли гідротермічний коефіцієнт у період активної вегетації троянди установлюється на рівні 50 % середньої багаторічної норми. Частина пошкоджених пагонів засихає.
Різні сорти троянди ефіроолійної заселяються пильщиком неоднаково. Більше заселяються шкідником жирові й листкові пагони, що йдуть від основи рослин.
Заходи захистуті самі, що й для жовтого трояндового пильщика.