Оскільки практично всі азотні добрива є легкорозчинними, то у разі необхідності невелику частину їх вносять восени, а решту використовують під час весняно-літніх підживлень у фазах найбільшої потреби їх для росту і розвитку рослин.
Дещо інші рекомендації наукових установ щодо внесення азотних добрив у посушливих умовах Півдня України.На важких глинистих і суглинистих ґрунтах, до того ж за недостатньої кількості опадів, вимивання азоту за межі кореневмісного шару ґрунту не виявлено. Він може переміщуватися в глибші шари, але не безповоротно. Із висхідними водами нітратний азот піднімається у верхній шар ґрунту і використовується рослинами. Тому в умовах Степу важливе значення має осіннє внесення азоту, яке за даними багатьох дослідників є більш ефективним ніж весняне, особливо пізньовесняне. Проте якщо восени добрива не використовували, внесення азоту рано навесні на вологий ґрунт сприяє збільшенню густоти стебел, особливо на зріджених чи недостатньо розвинутих посівах.
При пересиханні верхнього шару ґрунту підживлення рекомендується проводити прикореневим способом.
Розроблено різні системи азотного удобрення. Вони можуть складатися з дво-, три- і чотириразових підживлень. Особливості їх подано нижче.
Восени на бідних ґрунтах і після гірших попередників вносять не більше N30. Внесення азоту в таких умовах сприяє кращому росту рослин восени, внаслідок формування більшої кількості пластичних речовин підвищується зимостійкість. Підставою для прийняття рішення про внесення азоту є дані ґрунтової діагностики. Якщо загальна доза азоту не перевищує N60, допускається її одноразове внесення восени.
Ранньовесняне (регенеративне).
Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% (N30 ) від повної норми азоту.
Посіви, що відновлюють весняну вегетацію раніше середньої багаторічної дати, добре ростуть у висоту і завдяки посиленому кущінню утворюють продуктивний стеблостій, що досягає 600-700 шт./м2. У лісостеповій зоні Західної України відновлення весняної вегетації, як правило, настає у березні-квітні.
Якщо посіви зріджені (200-230 рослин на 1 м2), під час першого підживлення вносять N60-70. За наявності 180-200 рослин на 1 м2 дозу азоту для першого підживлення збільшують до N80-100.
Норму азоту збільшують в роки з пізньою весною, що характеризуються пізнішим відновленням весняної вегетації (близько 6 квітня), внаслідок чого наростання вегетативної маси зменшується. В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в середині березня) на добре розвинених густих посівах перше підживлення проводити недоцільно (табл. 9).
Найбільша віддача добрив від першого підживлення забезпечується у випадку прикореневого внесення з використанням зернових сівалок (С3-3,6А-01, СЗ-5,4-01) з боронами, коли гранули добрив загортаються в ґрунт. Використовують також навісні розкидачі НРУ-0,5, НРУ-0,6, МВД-900, які рівномірно розкидають добрива на полі. Особливо ефективне внесення азотних добрив по тало-мерзлому ґрунті.
Друге підживлення - продуктивне - найбільш впливаєна врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підживлення необхідно нести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами. Сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50%, або N60-90. Норма добрив визначається першим підживленням (табл.9).
Оптимальну норму добрив другого підживлення встановлюють за листковою діагностикою. Для запобігання втратам амонійної форми азоту з аміачної селітри, за наявності вітру і сухої погоди та недостатньо розвинутого травостою доцільно проводити підживлення вранці і ввечері.
Друге підживлення - вирішальний чинник роздрібненого внесення добрив, бо найбільш впливає на продуктивність колоса, його озерненість, а значить - і на підвищення врожайності озимої пшениці.
Таблиця 9. - Орієнтовні норми внесення азоту для першого і другого підживлення залежно від густоти рослин, фази розвитку та часу відновлення весняної вегетації (ЧВВВ)
для одержання 60-70 ц/га зерна*
|
Час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ)
|
Фаза
розвитку на ЧВВВ
|
Густота рослин па ЧВВВ, шт/м2
|
|||||||
|
150-200
|
200-250
|
250-300
|
300-350
|
||||||
|
ПІДЖИВЛЕННЯ
|
|||||||||
|
перше
|
Друге
|
перше
|
друге
|
перше
|
Друге
|
перше
|
Друге
|
||
|
15.03
|
2-3 листки
1 пагін
2-4 пагони
> 4 пагонів
|
60
50
30
30
|
70
80
80
80
|
40
40
-
-
|
60
60
80
80
|
30
-
-
-
|
70
60-80
60-80
60-80
|
-
|
70
60-70
60-70
60-70
|
|
25.03
|
2-3 листки
1 пагін
2-4 пагони
> 4 пагонів
|
70
60
40
30
|
60
70
80
80
|
50
40
30
-
|
70
70
80
80-100
|
50 40
|
60
80-100
80-100
80-100
|
30
-
-
-
|
70
60-80
60-80
60-80
|
|
5.04
|
2-3 листки
1 пагін
2-4 пагони
> 4 пагонів
|
80-90
60-80
40-60
40
|
40-50
60
60
70
|
60
50
50
30
|
70
70
80
90
|
60
30
|
70
80-100
90-100
100
|
30
-
-
-
|
70
70-90
70-90
70-90
|
|
15.04
|
2-3 листки
1 пагін
2-4 пагони
> 4 пагонів
|
80-100
70-80
60-70
60
|
40-60 40-60
60 60-70
|
70
70
50
40
|
70
70
90
100
|
70
40
-
-
|
80
100
110
120
|
50
30
|
80
80
90
100
|
*-перше підживлення проводиться рано навесні; друге - в кінці фази кущіння.
Третє підживлення (якісне)
Вносять решту азоту(N30-60) в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.
З метою одержання високої врожайності (50—70 ц/га) і якості зерна (вміст білка 13-14%, клейковини 27-30%) на кожну тонну зерна необхідно вносити орієнтовно 30 кг/га діючої речовини азоту.