Потенційна засміченість полів визначається кількістю насіння бур'янів або їх вегетативних зачатків, що містяться в певному шарі ґрунту на одиниці площі (шт./м2 або млн шт./га).
Методика визначення:
Восени після основного обробітку грунту та навесні по двох діагоналях поля з допомогою бура або спеціальної лопати беруть проби із шарів ґрунту на глибині 1—10, 10—20 і 20—30 см. Загальна маса зразка становить 1 кг. На площі до 50 га відбирають 30 проб, 50—100 га — 60, понад 100 га — 80 проб. Зразок ґрунту промивають через сито з отворами 0,25 мм, масу, що залишається на ситі, розділяють у насиченому розчині харчової солі або поташу (насіння бур'янів і органічні рештки спливають), висушують, відбирають насіння бур'янів, розбирають його по видах, підраховують кількість і перераховують (з урахуванням площі бура або лопати) на 1 м2 і на 1 га.
Кількість схожого насіння визначають шляхом пророщування в чашках Петрі на фільтрувальному папері.
Запас органів вегетативного розмноження бур'янів визначають шляхом розкопок на майданчиках розміром 0,5x2 м в місцях відбору проб ґрунту. Вегетативні зачатки вибирають з ґрунту, визначають їх довжину, масу і кількість бруньок відновлення.
Оцінку потенційної засміченості ґрунту встановлюють за шкалою (табл. 1).
Таблиця 1. Шкала для оцінки потенційної забур'яненості ріллі, млн. шт./га в орному шарі (Веселовський, Манько, Козубський, 1993)
Бал
|
Ступінь забур'яненості
|
Інтервали значень
|
||
Загальна кількість фізично нормального насіння
|
Схоже насіння
|
Кількість бруньок на органах вегетативного розмноження
|
||
1
|
Слабкий
|
<10
|
<2
|
<0,1
|
2
|
Середній
|
10—50
|
2—10
|
0,1—0,5
|
3
|
Високий
|
>50
|
>10
|
>0,5
|