у нас технологія не відрізняється від минулорічної. Посів ГМО соя рання 140 кг .га( в мільонах це получилося 1,2 мільона) ,насіння було дрібне. Мінімальний обробіток восениі навесні АГешкою. Добрив зовсім не давали. 2 оприскування раундап+ бор+ хороші фунгіциди.На одній площі були проблеми з інокулянтами( я необробляв,попросив батька,мабуть під сонячне проміння попало насіння) там взяли по 26 ц.га. Де була соя по сої то взяли по 35ц.га. Це власне виробництво. А у господарстві менше 30 не брали, Хорол давав більше 40. Технологія та сама + 100 кг селітри у цвітіння. Інокулянт оптімайз(експерементували 1,5 норми оптімайзу) ефект зразу видно.
А наскільки рання? Коли сіяли і коли молотили? Шукаю собі такий сорт, щоб не пізно по ній було посіяти пшеницю. В мене результати значно скромніши. Мав 5 га сої, три з них покропив восени Торнадо і навесні дав 350кг НПК 16-16-16, то зібрав десь тонн 5, а де нічого не давав, то тонни півтори з 2 гектарів. Треба на другий рік десь шукати інокулянти.
Сіяли 8 травня а збирали -одну 20 вересня , другу 3 жовтня. Хоча стиглість наступила десь 14 вересня. Другу пізніше молотили бо пройшли дожді та долина була ще зеленкувата. А для чого було восени кропити Торнадо? Це даремне витрачання коштів. На рахунок пшениці, то ми без проблем сіямо і 25 жовтня. Якщо цікавить інокулянт то є недорого Біоновський який робиться на тому самому заводі,що і оптимайз (так мені казали). Там упаковка іде на тону насіння.
А для чого було восени кропити Торнадо? Це даремне витрачання коштів.
Було трохи пирію, то подумав, що поки соя зійде, то він буде жерти добрива, ще плюс в тому, що на викропленому полі був якісніший передпосівний обробіток і гарніши сходи . Тай результат- де кропив і підживив, то щось і заробив, а де духу і фінансів не хватило, то одні збитки.
Зовсім незрозуміла ситуація з основним обробітком. Сою сіяв по кукурузі, є одне поле 4,6 га, так само як і всі орав десь 27-28 см, а клинок до 1 га невстиг (упав сніг, тракторист запив). Лишилось воно здисковане. Весною доорювать несхотів, послухав Антона Педана, ще раз здискував і коли дойшов до того поля час - провів культивацію і посів. В цю страшну спеку соя яка по ораному вже сохне, ще й дуже, а та що по дискованому - стоїть зелена і листя враженого болячками на ній разів у 3 менше ніж на тій що по ораному. Що це за фігня ? А як же книжка ? ("соя гарно реагує на збільшення глибини оранки ляляляля ....") ? Хочу сіяти по сої сою знову, так що це виходить здискувать та й годі ?
Може через рік хтось ще поділиться своїми спостереженнями який основний обробіток все таки кращий під сою: дискування АГ чи оранка. Думаю одне поле сіяти соя по сої- воно оралось навесні, Друге після ярого ячменю оралось вторік осінню.
я особисто різниці не бачив,що оранка що дисковка. По рекомендаціях рекомендується обробіток до 18 см тому,що стрижнева коринева система але по досвіду 12-15 хватає. І все таки для сої більш важлива інокуляція,захист своєчасний від хвороб чим обробіток грунту.Я сіяв в грунт який не оброблявся 10 років після однієї дисковки і брав по 25 ц.га . А якщо поле вироблене то проблем не повино зовсім бути.
А який попередник і передпопередник? Як у вас зазвичай з опадами під час вегетації сої? Який сорт будете сіяти, ранній чи середньостиглий?
А чому ці питання мають відношення до вибору між оранкою і діскуванням? Там де була соя, то ще раніше була яра пшениця і буду намагатись посіяти якомога ранній сорт, щоб після 2 років сої встигнути посіяти озиму пшеницю. А де був ярий ячмінь, то попередник- гірчиця і сіяти буду свою сою, Думаю, що вона середньостигла, бо молотив в середині жовтня. А опадів на Заході мабуть більше, чим в Ваших краях, хоч вже також немає дощу більше місяця. Тому й думаю за дісковку, щоб не мордувать трактор і плуг. Тай солярка дорога.
А чому ці питання мають відношення до вибору між оранкою і діскуванням?
Дуже велика різниця між оранкою та дискуванням двохрядною бороною типу АГ, в першу чергу різниця в глибині обробітку. АГешка за один прохід вам дасть від 10 до 15 см і хвилясту підошву, щоб прибрати огріхи потрібно дискувати у два сліди і навіть після цього глибина обробітку не буде перевищувати 15-18 см, а солярки витратите не менше 16 літрів на га і трактор також мордувати будете, особливо якщо борона з захватом 2,5 м. Оранка глибиною на 25 см дозволить вам більше накопичити вологи в осінньо-зимовий період у порівнянні з дисковкою, хоча мабуть для вас волога не проблема, якщо під час вегетації сої у вас регулярно випадатимуть дощі.
А от якщо до розрахунків включити фактор попередників, то при попереднику соя оранка матеме перевагу перед дисковкою не тільки у накопиченні вологи, а й у фітосанітарній ситуації на полі. Рослинні залишки сої можуть містити в собі багато паталогічних грибків, що будуть вражувати сою в наступному році. Це наприклад, септоріоз, фомопсис, антракноз, ризоктоніоз, фузаріоз. Крім грибкових патогенів є ще й шкідники, що будуть зимувати після дисковки, а от глибока оранка буде зменшувати враження сої як грибковими хворобами так і шкідниками, хоча багато залежатеме від якості вашої оранки, бо потрібно якомога глибше заробити рослинні залишки. Дискування лише дозволить перемішати рослинні залишки з грунтом на всю глибину обробітку і процент виживших патогенів та шкідників буде набагато більший у порівнянні з оранкою, а деякі патогени, наприклад ті, що визивають фомопсис, роками залишаються активними, як у грунті, так і на поверхні на рослинних залишків, тому їх краще заробити глибоко.
Далі про сорти, якщо ви будете сіяти ранній, а може й ультранній сорт сої, то для них краще оранка у порівнянні з дисковкою бороною АГ. Тому, що більшість ранньостиглих сортів менш пластичні до умов вирощування у порівнянні з середньостиглими, в них більш короткі фази цвітіння, бобоутворення, наливу зерна. Грунт після дискування буде явно щільніший ніж після оранки, плужна підошва буде на меншій глибині, адже АГешка також робить плужну підошву. Коренева система сої стрижнева, з коротким головним коренем і великою кількістю бічних коренів, які проникають в грунт до 2 метрів, але основна маса коріння сої залягає в орному шарі. Тому ранньостиглим сортам краще рости на полях з оптимальною щільністю грунту, щоб не втрачати час та енергію на пробиття плужної підошви, яку ви наб"єте дисками на значно меншій глибині ніж після плуга. А скоріш за все коріння просто не проб"ють цю підошву і буде знаходитись на тій глибині, на яку ви дискували восени.
А от для середньостиглого сорту по попереднику ячмінь в оранці взагалі нема необхідності. Тут взагалі можна працювати на мінімальну глибину, або залишити на осінь без обробітку та спробувати провести прямий посів. Хоча ви вже мабуть після збирання ячменю зробили як мінімум одну дисковку АГешкою?
при попереднику соя оранка матеме перевагу перед дисковкою не тільки у накопиченні вологи, а й у фітосанітарній ситуації на пол
А от для середньостиглого сорту по попереднику ячмінь в оранці взагалі нема необхідності.
А я сьогодні позичив у знайомого АГ і пройшов для проби по 3 круги по сої і по ячменю. Вже почало темніти і я вирішив завтра все зробити навпаки Вашим рекомендаціям .Для мене основне було те, що дісковка по сої виглядає, як намальована- ні зіллінки, ні соломинки, просто чорна грядочка. А після ячменю такої краси і близько немає- тут і там торчать соломини. Так що дякую за поради, буду мінять плани.
Після ячменю соминки не страшні, а от чорна грядочка після сої оманлива, порийтесь в ній і побачите, що рослинні залишки не так вже й далеко від поверхні, а разом з ними й різні грибки.
У знайомого соя як моно культура є місця на полі де соя по сої 6 рік і збирає не гірші врожаї. В мене в цьому році соя по сої була третій рік, поле тільки дискується вже років 5, в цьому році отримав 23 ц.
23 це для вас мало чи нормально? Скільки взяли ваші сусіди, який середній врожай в районі? Які сорти вирощуєте ви і той знайомий, що вже 6 років сіє сою як монокультуру?
П.С. У мене й по сім років соя росла як монокультура. Скажу так, врожай був гарний тоді, коли погодні умови були сприятливі, маю на увазі регулярні дощі в першу чергу, а от коли з дощами проблема, суховії і температури підвищені то при такій сівозміні врожай гірший ніж на інших попередниках, в першу чергу по причині прояву ріхних хвороб, наприклад, фомопсис.
Для цього року нормально (липень, серпень без дощя) в знайомого по оранці дала по 10. Врожайність по районі не знаю і знать не хочу бо інформація там дуже далека від реальності по сусідам близько 20 +-. Соя транс гена попала в спадок від батька назви ніхто не знає, але мене цей сорт влаштовує.
Попередник багаторічні трави (люцерна). Захотів ризикнути на 10 га. Вигляд самої сої був не поганий показував на хороший врожай (висота, густота, кількість бобів), але на момент збирання було багато пустих бобів, а втих де було зерно то мале.
З одного району, що і Костя, але опади в нас відрізняються. Хмари найдуть погримає блискає пару капель капне пилюку приб’є і потягне на Дніпро. Сіяти почали 29 квітня убирали одне поле с 02 жовтня друге начали 07 жовтня (сіяли із різницею 3 дня).
Щось не віриться, що могли взяти 23 ц без дощів в липні та серпні. Я ще припускаю, що ультраранній або дуже ранній сорт міг вискочити, але у вас сорт середньостиглий, або як максимум середньоранній. За рахунок чого він у вас налився? Є ще один варіант, або у вас поле біля лісополоси, захищене від вітрів і вологи за зимовий період накопилось немало. Або поле знаходится в низині.
У мене соя сипала по 20 біля лісополос та по балочкам, а по середені поля все вигоріло, плюс фомопсис викосив і ще передчасні заморозки 20 вересня. А дощів продуктивних не було рівно 2 місяці, з 27 червня по 27 серпня.
Я пишу те, що маю (сам теж вірю тільки побаченому) написано про поле де соя 3 рік поспіль і п’ять років тільки боронувалось! Було три поля сої два дисковані і одне оране (оране і дисковане находяться поряд в однакових умовах) візуально оране почало жовтіти саме перше, але ситуація змінилась кардинально після вересневих опадів в началі місяця як наслідок по ораному жнива почались саме пізніше із самою поганою урожайністю. Поле де другий рік боронування соя після ярого ячменя дало близько 20 ц, по ораному сказати не можу так як не важена.
А як взагалі правильно діскувати АГ? На яку глибину осінню? Пробував стерню, то АГ.3,0-20 глибше 10-12 см не лізе в таку сушу, вигляд просто ніякий. Мене місцевий агроном від дісковки відговорює, радить орати під сою.
Землею я тільки почав займатись (зібрав два врожаї) зараз планую розширять кордони ))). Бороную МТЗ-82 + БДФ 2.4, осінню стараюсь максимально (14-18см), весною закриваю вологу теж бороною на мінімальну глибину сію в залежності від стану поля борона або культиватор. Витрата палива трошки інша тої, що Ви писали, в мене на одному полі (куску) взяло 8 л/га, на іншому 9.3 л/га, їздив на калим на початку цієї неділі взяло 10.3 л/га (поле не рівне весною сильно порозмивало), але там прийшлось включать передок плюс три дні робив це плюс переїзди. По паливу знаю на 99% так як заправляю повний бак.
Так в тім то й справа, що борони типу АГ не дають можливості нормально обробити землю. Глибина 12 см для основного обробітку на мою думку абсолютно не підходить. По перше ми набиваємо "плужну" підошву на цій глибині, і коренева система сої буде розвиватись в основному тільки в цьому 12 сантиметровому шарі грунту. Якщо вже дискувати, то хоча б, на глибину мінімум 18 см.
Або вже працювати по правильній міні-тілл технології, по Овсинському, не глибше 5 см.
Я не писав про витрату палива, в мене Бізон + АГ 3.0, то розхід також 9-10 літрів на га.
осінню стараюсь максимально (14-18см),
В мене така глибина тільки після 2 проходів, відповідно і розхід в 2 рази. На оранці візьме не більше, і глибина буде мінімум 20 см, і пласт перевернеться, сховає всі болячки і бурьяни. Тільки багато пишуть, що врожай буде меньший, чому не второпаю?
Витрата палива трошки інша тої, що Ви писали, в мене на одному полі (куску) взяло 8 л/га, на іншому 9.3 л/га, їздив на калим на початку цієї неділі взяло 10.3 л/га
Я писав про 16 літрів на га, але у два сліди, під кутом до попереднього напрямку обробітку.
Тільки багато пишуть, що врожай буде меньший, чому не второпаю?
Не зовсім так, пишуть, що не бачать різниці між оранкою та дисковкою. А я от, у своїй практиці, вже другий рік поспіль не бачу різниці між дискуванням АГешкою, навіть у два сліди і з варіантом взагалі без основного обробітку восени, а лише навесні пошкрябавши зубовими боронами на 3-5 см (у два сліди), правда сіяв но-тіллл сівалкою Семеато СЧМ.
А ще вірніше бачу різницю на користь другого варанту (без основного обробітку).
А чим Ви діскуєте на таку глибину, особливо, коли сухо?
В мене старенька борона типу АГ і нова борона-лущильник ДЛ-2,5. Першою працював у два, а інколи у три сліди. В цьому році взагалі залишаю нетронутою стерню після сої. В минулому, та поза минулому році більшу частину поля залишав без основного обробітку і лише меншу частину обробляв АГешкою на максимальну можливу глибину, виходило близько 15-18 см. Після цього порівнював, результати виходять не накористь дискування АГешкою.
Є ще один суттєвий недолік дискованого поля. В цьому році снігу у нас було мало, але був період коли земля промерзла, потім почав випадати сніг, який зносило вітром з дискованого поля (дискував після озимої пшениці три рази після збирання) в лісополоси та на поле з не тронутою стернею сої. А потім почало зносити грунт, в результаті на весну ділянки поля зі стернею сої, що знаходились поряд з дискованим полем, були накриті шаром грунту тощиною в кілька сантиметрів.
В минулому році людина з Хмельницької області, посіяла сою Медісон в необроблену стерню шляхом розкидання зерна розкидачем міндобрив з послідуючим неглибоким дискуванням. В результаті це поле дало більше 30 ц/га, що було значно більше ніж полях з осінніми оранці та дисковці.
не розумію,у нас одинакова зона та умови цього року,ми дискуємо і оремо нормально а ви кажете,що не можете
Може АГ не так настроював, прикатуючий каток сзаду ледь землі торкається, а діски в землю глибше 10 см на першому проході не лізуть. А оралось до цього нормально, хоч трохи і важкувато. Просто АГешкою хотів заощадити ДП.
В минулому році людина з Хмельницької області, посіяла сою Медісон в необроблену стерню шляхом розкидання зерна розкидачем міндобрив з послідуючим неглибоким дискуванням. В результаті це поле дало більше 30 ц/га, що було значно більше ніж полях з осінніми оранці та дисковц
Для цього добре мати таку як у Вас ДЛ, АГ мабуть мілко не задіскує. Але й страшнувато якось в нинішній ситуації "затягування пасків".
В моєму селі було так. Один орав, зякривав вологу та 2 рази "європаком" працював. Сіяв зчепкою з СЗ. Другий дискував, сіяв СЗ глушивши через сошник (міжряддя 30 см). Я наприклад глибокорозпушував і весною дискував, або культивірував. При цьому у всіх було різне насіння і норма висвіву і різні попередники. А результат у всіх однаковий )))) 22-25 ц\га. В цей рік змолочену сою лишаю необробленою взагалі. Весною сіятиму прямим посівом знову сою.
Менеджер фірми Август, Павло Корчагін стверджував, що застосування ТМТД в нормі 5-6 кг/т, підвищувало схожість партій насіння сої, в яких проблемою був бактеріоз. Конкретні цифри я вже не пам"ятаю, але здається, з 60 % до 80%. Обробляти потрібно завчасно, щоб після обробки партія насіння пролежала мінімум 2 тижні.
В темі "Соя. Боротьба з хворобами по вегетації" про це говорили, подивіться мій пост під № 45:
Є ідея в наступному році одразу після збирання озимої пшениці посіяти гірчицю на сидерат. Потім перед морозами здискувати. Весною сіяти сою.
Питання до громади: які плюси\мінуси такого прийому на відміну від просто злущити стерню, чи буде сої від того краще? Цікава також фінансова та агрономічна сторона питання.
Мої міркування ЗА:
- після злущення стерні поле однак гуляє і заростає падалицею пшениці, іншим бур"яном і з цим до зими треба щось робити;
- книжка пише про сидерати лише плюси (мобілізує поживні речовини, збільшує кількість органіки, пригнічує бур"яни і т.д.);
- щороку придисковую людям в селі насіння гірчиці після городини та зернових влітку, а пізно осінню дискую ще раз. То видно, що розсипчаста земля після гірчиці, м"яка, немає бур"яну. А люди кажуть, що за зиму стебло гірчиці перепріває в труху і не заважає весняним польовим роботам.
Ідея чудова, і усі міркування ваші правильні. В вашому випадку є тільки один незначний недолік, що соя і гірчиця мають спільні захворювання. Але з цим можна буде легко поборотися фунгіцидами, а якщо рік буде сухий то можливо хвороби і не проявляться. На рахунок гірчиці то саме краще придискувати її у фазу цвітіння тоді від неї буде найбільша користь і вона швидше розкладеться в грунті, тому що коли вона висохне період розкраду збільшиться, а зимою мікроорганізми в грунті стають менш рухливими і може статись так що старі стебла повністю не розкладуться.
Олександре fgrubin без Вас фермер ру в розпачі всі звертаються шукають, а Ви підтримуєте вітчизняного виробника))) Я українцям даю силку на цей сайт для спілкування. Потрібно розворушити НАШ сайт бо на іншому стає деталі тяжче щоб не написати те за що тебе закриють.
P.S. По можливості передавати координати цього форуму землякам на інших сайтах.
Додавати навіть бажано, в випадку з ураганом (гліфосат 480г/л якщо я правильно розумію ), - підсилює дію гербіциду, взагалі при кожному внесенні потрібно дивитись на стан рослини, тому що це за певних обставин може бути серйозним стресом для рослини, особливо в жарку погоду. Також карбамід при додаванні в бакову суміш має здатність знижувати її температуру
. Так що карбамід це добре, але головне без фанатизму ....
Україна, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський
Користувач
Відсутній
Останній вхід:
6 років 6 місяців тому
Рейтинг: 30
Додавати навіть бажано, в випадку з ураганом (гліфосат 480г/л якщо я правильно розумію ), - підсилює дію гербіциду, взагалі при кожному внесенні потрібно дивитись на стан рослини, тому що це за певних обставин може бути серйозним стресом для рослини, особливо в жарку погоду. Також карбамід при додаванні в бакову суміш має здатність знижувати її температуру
. Так що карбамід це добре, але головне без фанатизму ....
Яку функцію виконує карбамід в цьому випадку ????? МЕГАФОЛОМ та БРЕКСІЛОМ хтось користувався?
Я обробляю сою так : (займаюсь цим років 4-5) у фазі 1-2 трилистика баковою сумішю (200л/га.... ураган 1,0-1,2 л/га + 5-8 кг карбаміду), причому одного разу повністю достатньо. На цей рік урагану у мене залишилось мало з торішніх запасів (а ціна в 14 р. у районі 2500грн за 20л, проти 1200 грн у 2013р.) вирішив дати до 1,0 л урагану (прогадав), хоча там де було виорано на зиму, поле було чисте після першого внесення гербіциду. А ось там де дисковано не повністю. Прийшлось другий раз вносити. Порекомендували обробити ГРІНФОРТОМ + 5 кг карбаміду. Якістю залишився задоволений тай ціна нормальна 1200грн/20л. Потім провів підкормку перед цвітінням (10 кг карбаміду+ фитал + 0,5л Мегафолу+ 0,15кг Brexil mix, остані два компоненти 80 грн+24 грн на га ( про них вичитав). Про врожай важко говорити було пару косяків, адже я не агроном і не тракторист - просто навчаюсь (маю близько 25 га землі, трактор МТЗ 892 - бєлік).
В цьому випадку карбамід виконує наступну функцію, в баковій суміші з пестицидами, він покращує пропускну здатність кутикули листків, відповідно чому підсилюється дія гліфосату думаю зрозуміло - він набагато швидше проникає в рослину.
Відповідно при внесенні фунгуцидів, карбамід сприяє кращому проникненню фунгіциду в рослину.
Тільки потрібно більше уваги приділяти погоді - при додаванні наприклад 20 кг карбаміду на 100 л води, її температура зменшується на 9 ºС, так що при внесенні в сонячну жарку погоду можна завдати рослині 1 сонячних опіків, 2 термічний стрес ...
у нас технологія не відрізняється від минулорічної. Посів ГМО соя рання 140 кг .га( в мільонах це получилося 1,2 мільона) ,насіння було дрібне. Мінімальний обробіток восениі навесні АГешкою. Добрив зовсім не давали. 2 оприскування раундап+ бор+ хороші фунгіциди.На одній площі були проблеми з інокулянтами( я необробляв,попросив батька,мабуть під сонячне проміння попало насіння) там взяли по 26 ц.га. Де була соя по сої то взяли по 35ц.га. Це власне виробництво. А у господарстві менше 30 не брали, Хорол давав більше 40. Технологія та сама + 100 кг селітри у цвітіння. Інокулянт оптімайз(експерементували 1,5 норми оптімайзу) ефект зразу видно.
А наскільки рання? Коли сіяли і коли молотили? Шукаю собі такий сорт, щоб не пізно по ній було посіяти пшеницю. В мене результати значно скромніши. Мав 5 га сої, три з них покропив восени Торнадо і навесні дав 350кг НПК 16-16-16, то зібрав десь тонн 5, а де нічого не давав, то тонни півтори з 2 гектарів. Треба на другий рік десь шукати інокулянти.
Сіяли 8 травня а збирали -одну 20 вересня , другу 3 жовтня. Хоча стиглість наступила десь 14 вересня. Другу пізніше молотили бо пройшли дожді та долина була ще зеленкувата. А для чого було восени кропити Торнадо? Це даремне витрачання коштів. На рахунок пшениці, то ми без проблем сіямо і 25 жовтня. Якщо цікавить інокулянт то є недорого Біоновський який робиться на тому самому заводі,що і оптимайз (так мені казали). Там упаковка іде на тону насіння.
Було трохи пирію, то подумав, що поки соя зійде, то він буде жерти добрива, ще плюс в тому, що на викропленому полі був якісніший передпосівний обробіток і гарніши сходи . Тай результат- де кропив і підживив, то щось і заробив, а де духу і фінансів не хватило, то одні збитки.
Може через рік хтось ще поділиться своїми спостереженнями який основний обробіток все таки кращий під сою: дискування АГ чи оранка. Думаю одне поле сіяти соя по сої- воно оралось навесні, Друге після ярого ячменю оралось вторік осінню.
А який попередник і передпопередник? Як у вас зазвичай з опадами під час вегетації сої? Який сорт будете сіяти, ранній чи середньостиглий?
я особисто різниці не бачив,що оранка що дисковка. По рекомендаціях рекомендується обробіток до 18 см тому,що стрижнева коринева система але по досвіду 12-15 хватає. І все таки для сої більш важлива інокуляція,захист своєчасний від хвороб чим обробіток грунту.Я сіяв в грунт який не оброблявся 10 років після однієї дисковки і брав по 25 ц.га . А якщо поле вироблене то проблем не повино зовсім бути.
А чому ці питання мають відношення до вибору між оранкою і діскуванням? Там де була соя, то ще раніше була яра пшениця і буду намагатись посіяти якомога ранній сорт, щоб після 2 років сої встигнути посіяти озиму пшеницю. А де був ярий ячмінь, то попередник- гірчиця і сіяти буду свою сою, Думаю, що вона середньостигла, бо молотив в середині жовтня. А опадів на Заході мабуть більше, чим в Ваших краях, хоч вже також немає дощу більше місяця. Тому й думаю за дісковку, щоб не мордувать трактор і плуг. Тай солярка дорога.
Дуже велика різниця між оранкою та дискуванням двохрядною бороною типу АГ, в першу чергу різниця в глибині обробітку. АГешка за один прохід вам дасть від 10 до 15 см і хвилясту підошву, щоб прибрати огріхи потрібно дискувати у два сліди і навіть після цього глибина обробітку не буде перевищувати 15-18 см, а солярки витратите не менше 16 літрів на га і трактор також мордувати будете, особливо якщо борона з захватом 2,5 м. Оранка глибиною на 25 см дозволить вам більше накопичити вологи в осінньо-зимовий період у порівнянні з дисковкою, хоча мабуть для вас волога не проблема, якщо під час вегетації сої у вас регулярно випадатимуть дощі.
А от якщо до розрахунків включити фактор попередників, то при попереднику соя оранка матеме перевагу перед дисковкою не тільки у накопиченні вологи, а й у фітосанітарній ситуації на полі. Рослинні залишки сої можуть містити в собі багато паталогічних грибків, що будуть вражувати сою в наступному році. Це наприклад, септоріоз, фомопсис, антракноз, ризоктоніоз, фузаріоз. Крім грибкових патогенів є ще й шкідники, що будуть зимувати після дисковки, а от глибока оранка буде зменшувати враження сої як грибковими хворобами так і шкідниками, хоча багато залежатеме від якості вашої оранки, бо потрібно якомога глибше заробити рослинні залишки. Дискування лише дозволить перемішати рослинні залишки з грунтом на всю глибину обробітку і процент виживших патогенів та шкідників буде набагато більший у порівнянні з оранкою, а деякі патогени, наприклад ті, що визивають фомопсис, роками залишаються активними, як у грунті, так і на поверхні на рослинних залишків, тому їх краще заробити глибоко.
Далі про сорти, якщо ви будете сіяти ранній, а може й ультранній сорт сої, то для них краще оранка у порівнянні з дисковкою бороною АГ. Тому, що більшість ранньостиглих сортів менш пластичні до умов вирощування у порівнянні з середньостиглими, в них більш короткі фази цвітіння, бобоутворення, наливу зерна. Грунт після дискування буде явно щільніший ніж після оранки, плужна підошва буде на меншій глибині, адже АГешка також робить плужну підошву. Коренева система сої стрижнева, з коротким головним коренем і великою кількістю бічних коренів, які проникають в грунт до 2 метрів, але основна маса коріння сої залягає в орному шарі. Тому ранньостиглим сортам краще рости на полях з оптимальною щільністю грунту, щоб не втрачати час та енергію на пробиття плужної підошви, яку ви наб"єте дисками на значно меншій глибині ніж після плуга. А скоріш за все коріння просто не проб"ють цю підошву і буде знаходитись на тій глибині, на яку ви дискували восени.
А от для середньостиглого сорту по попереднику ячмінь в оранці взагалі нема необхідності. Тут взагалі можна працювати на мінімальну глибину, або залишити на осінь без обробітку та спробувати провести прямий посів. Хоча ви вже мабуть після збирання ячменю зробили як мінімум одну дисковку АГешкою?
А я сьогодні позичив у знайомого АГ і пройшов для проби по 3 круги по сої і по ячменю. Вже почало темніти і я вирішив завтра все зробити навпаки Вашим рекомендаціям .Для мене основне було те, що дісковка по сої виглядає, як намальована- ні зіллінки, ні соломинки, просто чорна грядочка. А після ячменю такої краси і близько немає- тут і там торчать соломини. Так що дякую за поради, буду мінять плани.
Після ячменю соминки не страшні, а от чорна грядочка після сої оманлива, порийтесь в ній і побачите, що рослинні залишки не так вже й далеко від поверхні, а разом з ними й різні грибки.
У знайомого соя як моно культура є місця на полі де соя по сої 6 рік і збирає не гірші врожаї. В мене в цьому році соя по сої була третій рік, поле тільки дискується вже років 5, в цьому році отримав 23 ц.
23 це для вас мало чи нормально? Скільки взяли ваші сусіди, який середній врожай в районі? Які сорти вирощуєте ви і той знайомий, що вже 6 років сіє сою як монокультуру?
П.С. У мене й по сім років соя росла як монокультура. Скажу так, врожай був гарний тоді, коли погодні умови були сприятливі, маю на увазі регулярні дощі в першу чергу, а от коли з дощами проблема, суховії і температури підвищені то при такій сівозміні врожай гірший ніж на інших попередниках, в першу чергу по причині прояву ріхних хвороб, наприклад, фомопсис.
Для цього року нормально (липень, серпень без дощя) в знайомого по оранці дала по 10. Врожайність по районі не знаю і знать не хочу бо інформація там дуже далека від реальності по сусідам близько 20 +-. Соя транс гена попала в спадок від батька назви ніхто не знає, але мене цей сорт влаштовує.
а попередник часом не соняшник?
Попередник багаторічні трави (люцерна). Захотів ризикнути на 10 га. Вигляд самої сої був не поганий показував на хороший врожай (висота, густота, кількість бобів), але на момент збирання було багато пустих бобів, а втих де було зерно то мале.
А точніше, невже в липні зовсім не було продуктивних опадів?
От Костя Шевченко з Київської області на липень не жалувався. Ви з якого району?
Коли свою сою сіяли і коли вона була готова до збирання?
З одного району, що і Костя, але опади в нас відрізняються. Хмари найдуть погримає блискає пару капель капне пилюку приб’є і потягне на Дніпро. Сіяти почали 29 квітня убирали одне поле с 02 жовтня друге начали 07 жовтня (сіяли із різницею 3 дня).
Щось не віриться, що могли взяти 23 ц без дощів в липні та серпні. Я ще припускаю, що ультраранній або дуже ранній сорт міг вискочити, але у вас сорт середньостиглий, або як максимум середньоранній. За рахунок чого він у вас налився? Є ще один варіант, або у вас поле біля лісополоси, захищене від вітрів і вологи за зимовий період накопилось немало. Або поле знаходится в низині.
У мене соя сипала по 20 біля лісополос та по балочкам, а по середені поля все вигоріло, плюс фомопсис викосив і ще передчасні заморозки 20 вересня. А дощів продуктивних не було рівно 2 місяці, з 27 червня по 27 серпня.
Я пишу те, що маю (сам теж вірю тільки побаченому) написано про поле де соя 3 рік поспіль і п’ять років тільки боронувалось! Було три поля сої два дисковані і одне оране (оране і дисковане находяться поряд в однакових умовах) візуально оране почало жовтіти саме перше, але ситуація змінилась кардинально після вересневих опадів в началі місяця як наслідок по ораному жнива почались саме пізніше із самою поганою урожайністю. Поле де другий рік боронування соя після ярого ячменя дало близько 20 ц, по ораному сказати не можу так як не важена.
А чим і на яку глибину дискували?
А як взагалі правильно діскувати АГ? На яку глибину осінню? Пробував стерню, то АГ.3,0-20 глибше 10-12 см не лізе в таку сушу, вигляд просто ніякий. Мене місцевий агроном від дісковки відговорює, радить орати під сою.
Землею я тільки почав займатись (зібрав два врожаї) зараз планую розширять кордони ))). Бороную МТЗ-82 + БДФ 2.4, осінню стараюсь максимально (14-18см), весною закриваю вологу теж бороною на мінімальну глибину сію в залежності від стану поля борона або культиватор. Витрата палива трошки інша тої, що Ви писали, в мене на одному полі (куску) взяло 8 л/га, на іншому 9.3 л/га, їздив на калим на початку цієї неділі взяло 10.3 л/га (поле не рівне весною сильно порозмивало), але там прийшлось включать передок плюс три дні робив це плюс переїзди. По паливу знаю на 99% так як заправляю повний бак.
Так в тім то й справа, що борони типу АГ не дають можливості нормально обробити землю. Глибина 12 см для основного обробітку на мою думку абсолютно не підходить. По перше ми набиваємо "плужну" підошву на цій глибині, і коренева система сої буде розвиватись в основному тільки в цьому 12 сантиметровому шарі грунту. Якщо вже дискувати, то хоча б, на глибину мінімум 18 см.
Або вже працювати по правильній міні-тілл технології, по Овсинському, не глибше 5 см.
Я не писав про витрату палива, в мене Бізон + АГ 3.0, то розхід також 9-10 літрів на га.
В мене така глибина тільки після 2 проходів, відповідно і розхід в 2 рази. На оранці візьме не більше, і глибина буде мінімум 20 см, і пласт перевернеться, сховає всі болячки і бурьяни. Тільки багато пишуть, що врожай буде меньший, чому не второпаю?
Я писав про 16 літрів на га, але у два сліди, під кутом до попереднього напрямку обробітку.
А чим Ви діскуєте на таку глибину, особливо, коли сухо?
Знайомий агроном також так вчить
Не зовсім так, пишуть, що не бачать різниці між оранкою та дисковкою. А я от, у своїй практиці, вже другий рік поспіль не бачу різниці між дискуванням АГешкою, навіть у два сліди і з варіантом взагалі без основного обробітку восени, а лише навесні пошкрябавши зубовими боронами на 3-5 см (у два сліди), правда сіяв но-тіллл сівалкою Семеато СЧМ.
А ще вірніше бачу різницю на користь другого варанту (без основного обробітку).
В мене старенька борона типу АГ і нова борона-лущильник ДЛ-2,5. Першою працював у два, а інколи у три сліди. В цьому році взагалі залишаю нетронутою стерню після сої. В минулому, та поза минулому році більшу частину поля залишав без основного обробітку і лише меншу частину обробляв АГешкою на максимальну можливу глибину, виходило близько 15-18 см. Після цього порівнював, результати виходять не накористь дискування АГешкою.
Ну мені це не світить. Під час випробувань АГ здіскував по 50 соток і після сої, і після ячменю, Мабуть лишу їх для порівняння, решту буду орати.
Є ще один суттєвий недолік дискованого поля. В цьому році снігу у нас було мало, але був період коли земля промерзла, потім почав випадати сніг, який зносило вітром з дискованого поля (дискував після озимої пшениці три рази після збирання) в лісополоси та на поле з не тронутою стернею сої. А потім почало зносити грунт, в результаті на весну ділянки поля зі стернею сої, що знаходились поряд з дискованим полем, були накриті шаром грунту тощиною в кілька сантиметрів.
не розумію,у нас одинакова зона та умови цього року,ми дискуємо і оремо нормально а ви кажете,що не можете
В минулому році людина з Хмельницької області, посіяла сою Медісон в необроблену стерню шляхом розкидання зерна розкидачем міндобрив з послідуючим неглибоким дискуванням. В результаті це поле дало більше 30 ц/га, що було значно більше ніж полях з осінніми оранці та дисковці.
Може АГ не так настроював, прикатуючий каток сзаду ледь землі торкається, а діски в землю глибше 10 см на першому проході не лізуть. А оралось до цього нормально, хоч трохи і важкувато. Просто АГешкою хотів заощадити ДП.
Для цього добре мати таку як у Вас ДЛ, АГ мабуть мілко не задіскує. Але й страшнувато якось в нинішній ситуації "затягування пасків".
В моєму селі було так. Один орав, зякривав вологу та 2 рази "європаком" працював. Сіяв зчепкою з СЗ. Другий дискував, сіяв СЗ глушивши через сошник (міжряддя 30 см). Я наприклад глибокорозпушував і весною дискував, або культивірував. При цьому у всіх було різне насіння і норма висвіву і різні попередники. А результат у всіх однаковий )))) 22-25 ц\га. В цей рік змолочену сою лишаю необробленою взагалі. Весною сіятиму прямим посівом знову сою.
так, все таки діло у погодніх умовах та у захисті а не в обробітку грунту...
Але ж якісна глибока оранка це вже перший крок в системі захисту майбутнього врожаю від шкідників та хвороб.
Доброго дня.
Деякі джерела пишуть шо д. р. така як тирам може частково контролювати бактеріальну інфекцію на насінні.
Наскільки це правдиво можливо маєте досвід??
Менеджер фірми Август, Павло Корчагін стверджував, що застосування ТМТД в нормі 5-6 кг/т, підвищувало схожість партій насіння сої, в яких проблемою був бактеріоз. Конкретні цифри я вже не пам"ятаю, але здається, з 60 % до 80%. Обробляти потрібно завчасно, щоб після обробки партія насіння пролежала мінімум 2 тижні.
В темі "Соя. Боротьба з хворобами по вегетації" про це говорили, подивіться мій пост під № 45:
http://agroscience.com.ua/comment/973#comment-973
Норма ТМТД 7 л/т підвищувала схожість з 60 до 85%.
Є ідея в наступному році одразу після збирання озимої пшениці посіяти гірчицю на сидерат. Потім перед морозами здискувати. Весною сіяти сою.
Питання до громади: які плюси\мінуси такого прийому на відміну від просто злущити стерню, чи буде сої від того краще? Цікава також фінансова та агрономічна сторона питання.
Мої міркування ЗА:
- після злущення стерні поле однак гуляє і заростає падалицею пшениці, іншим бур"яном і з цим до зими треба щось робити;
- книжка пише про сидерати лише плюси (мобілізує поживні речовини, збільшує кількість органіки, пригнічує бур"яни і т.д.);
- щороку придисковую людям в селі насіння гірчиці після городини та зернових влітку, а пізно осінню дискую ще раз. То видно, що розсипчаста земля після гірчиці, м"яка, немає бур"яну. А люди кажуть, що за зиму стебло гірчиці перепріває в труху і не заважає весняним польовим роботам.
Доброго дня.
Ідея чудова, і усі міркування ваші правильні. В вашому випадку є тільки один незначний недолік, що соя і гірчиця мають спільні захворювання. Але з цим можна буде легко поборотися фунгіцидами, а якщо рік буде сухий то можливо хвороби і не проявляться. На рахунок гірчиці то саме краще придискувати її у фазу цвітіння тоді від неї буде найбільша користь і вона швидше розкладеться в грунті, тому що коли вона висохне період розкраду збільшиться, а зимою мікроорганізми в грунті стають менш рухливими і може статись так що старі стебла повністю не розкладуться.
Олександре fgrubin без Вас фермер ру в розпачі всі звертаються шукають, а Ви підтримуєте вітчизняного виробника))) Я українцям даю силку на цей сайт для спілкування. Потрібно розворушити НАШ сайт бо на іншому стає деталі тяжче щоб не написати те за що тебе закриють.
P.S. По можливості передавати координати цього форуму землякам на інших сайтах.
Я наприклад, завжди додаю карбамід до урагану і нічого (5-10 кг), хоча цього року знайомий порекомендував не більше 10 кг.
100 кг поверхнево?
Додавати навіть бажано, в випадку з ураганом (гліфосат 480г/л якщо я правильно розумію ), - підсилює дію гербіциду, взагалі при кожному внесенні потрібно дивитись на стан рослини, тому що це за певних обставин може бути серйозним стресом для рослини, особливо в жарку погоду. Також карбамід при додаванні в бакову суміш має здатність знижувати її температуру
. Так що карбамід це добре, але головне без фанатизму ....
Додавати навіть бажано, в випадку з ураганом (гліфосат 480г/л якщо я правильно розумію ), - підсилює дію гербіциду, взагалі при кожному внесенні потрібно дивитись на стан рослини, тому що це за певних обставин може бути серйозним стресом для рослини, особливо в жарку погоду. Також карбамід при додаванні в бакову суміш має здатність знижувати її температуру
. Так що карбамід це добре, але головне без фанатизму ....
Яку функцію виконує карбамід в цьому випадку ????? МЕГАФОЛОМ та БРЕКСІЛОМ хтось користувався?
Я обробляю сою так : (займаюсь цим років 4-5) у фазі 1-2 трилистика баковою сумішю (200л/га.... ураган 1,0-1,2 л/га + 5-8 кг карбаміду), причому одного разу повністю достатньо. На цей рік урагану у мене залишилось мало з торішніх запасів (а ціна в 14 р. у районі 2500грн за 20л, проти 1200 грн у 2013р.) вирішив дати до 1,0 л урагану (прогадав), хоча там де було виорано на зиму, поле було чисте після першого внесення гербіциду. А ось там де дисковано не повністю. Прийшлось другий раз вносити. Порекомендували обробити ГРІНФОРТОМ + 5 кг карбаміду. Якістю залишився задоволений тай ціна нормальна 1200грн/20л. Потім провів підкормку перед цвітінням (10 кг карбаміду+ фитал + 0,5л Мегафолу+ 0,15кг Brexil mix, остані два компоненти 80 грн+24 грн на га ( про них вичитав). Про врожай важко говорити було пару косяків, адже я не агроном і не тракторист - просто навчаюсь (маю близько 25 га землі, трактор МТЗ 892 - бєлік).
В цьому випадку карбамід виконує наступну функцію, в баковій суміші з пестицидами, він покращує пропускну здатність кутикули листків, відповідно чому підсилюється дія гліфосату думаю зрозуміло - він набагато швидше проникає в рослину.
Відповідно при внесенні фунгуцидів, карбамід сприяє кращому проникненню фунгіциду в рослину.
Тільки потрібно більше уваги приділяти погоді - при додаванні наприклад 20 кг карбаміду на 100 л води, її температура зменшується на 9 ºС, так що при внесенні в сонячну жарку погоду можна завдати рослині 1 сонячних опіків, 2 термічний стрес ...
а все таки-який ви получили урожай?скільки давали грінфорту і скільки раз?