Захворювання викликає скручування листя, як і при звичайній мозаїці. Крім того, пластинка листка схиляється донизу у місці прикріплення до черешка. Поверхня листя стає хвилястою, вкривається світло-жовтими плямами. Уражене листя робиться крихким, поступово жовтіє або на ньому утворюється крапчастість.

Хворі рослини затримуються у рості і набувають кущистої форми.

Симптоми захворювання змінюються залежно від сорту, часу зараження і грунтово-кліматичних умов. Початок захворювання — хлоротичність листя. Уражені листки набувають жорсткості, скручуються і поникають, черешки їх укорочені. Пізніше виявляється загальний хлороз рослин, на листі з'являються пухирчасті здуття. Краї листків закручуються донизу. Це викликає затримання росту рослин.

Хворобу виявляють в усіх районах вирощування квасолі. Надземні органи рослин уражуються протягом всієї вегетації, особливо в період формування бобів.

На сходах антракноз проявляється у вигляді червонувато-коричневих концентричних плям на сім'ядолях і поздовжніх, вдавлених бурих плям на підсім'ядольному коліні стебельця. У вологу погоду на плямах утворюються рожеві подушечки, тканини загнивають, молоді рослини гинуть.

При ураженні дорослих рослин на листках, черешках і стеблах

Виявляють на стеблах і бобах квасолі, особливо у вологу погоду. Біла гниль характеризується появою на тканинах органів рослин білого, щільного, ватоподібного нальоту. На ньому утворюються великі, темно-коричневі або чорні, з білим вмістом склероції. Уражені стебла та боби буріють і гниють.

Збудник білої гнилі — сумчастий гриб Whetzelinia sclerotiorum (dBy.) Korf. et Dummont (див. c. 210). Він уражує багато культур.

Захворювання досить поширене. Виявляється на всіх надземних органах квасолі. На нижному боці листків сходів з'являються водянисті, кутасті плями, які мають маслянистий вигляд. Іноді на сходах відмирає верхівка і сильно розростаються сім'ядолі. Такий характер ураження називають зеленою голівкою.

Захворювання виявляють у вигляді білого або борошнистого нальоту на листі (переважно з верхнього боку), стеблах, рідше бобах. Згодом наліт ущільнюється, робиться брудно-сірим внаслідок утворення чорних плодових тіл патогена — клейстотеціїв. При сильному розвитку хвороби уражені органи набувають грубої консистенції і відмирають.

Збудник хвороби — сумчастий гриб Erysiphe communis f. phaseoli Jacz.

Захворювання проявляється на листках та інших органах рослин у вигляді різних типів спороношення збудника — однодомного базидіального гриба Uromyces phaseoli Wint. порядку Uredinales. Спочатку на верхньому боці листя з'являються буруваті крапочки — спермогонії із спермацією, а через 2-3 доби на нижній поверхні — жовто-білі еції з еціоспорами. Останні еліптичні, 20-27 х 16-21 мкм, з тонкою дрібногорбистою оболонкою.