Для затравки, вгадайте в чому причина такої воронки в розвитку сої на фото з поля, на якому аналізи грунту від Держгрунохорони показують, що рівень азоту та фосфору дуже низький, калію середній.
:
2 Грудень, 2015 - 23:56
#1
Удобрення сої
Крім відставання в рості вегетативної маси чітко видно прояви дефіциту калію, і це про тому, що рівень калію в грунті середній:
Взагалі, дефіцит калію на сої в мене на полі сильно проявляється в останні чотири роки. В 2013 та 2014 році пробував вирішити цю проблему за допомогою нітроамофоски при посіві сої в рядок на глибину 5-6 см.
Але навіть 150 кг нітроамофоски не вирішували проблему.
Фото 2015 року:
Подивіться, будь ласка, на схему, де на засвоєння калію впливає нестача фосфору, азоту, молібдену, кальцію. Також при надлишку магнію блокується доступ калію, кальцію і марганцю. Підвищена кислотність грунтового розчину впливає на засвоєння азоту, фосфору, калію та магнію. Я впевнена, що це невелика чатина нетагивних факторів.
Грунти у мене не кислі, а лужні. РН від 7,2 до 8,1, але точно існує закономірність, що найбільше проблема з засвоєнням калію проявляється на тих ділянках поля де рн 7,2, а от де рн 8 жодних проявів не бачу.
Повертаючись до воронки на фото в першому повідомленні теми, то причина такого в дії азотних добрив, що були внесені сівалкою в рядок з насінням на глибину 4-5 см в нормі близько 70-80 кг в фізичній вазі.
Звісно ж, там де воронка, добрив немає, бо як раз в той момент в одному бункері сівалки вони закінчились і чітко видно різницю по рядкам на половині сівалки, як під лінійку.
Взагалі свою сою сіяв без добрив, більше надіявся на дію бактерій, соя майже як монокультура, ризобій-аборигенів у грунті багато, бульбочки завжди є на коріннях і вони активні, рожеві на зрізі.
На посів наймав но-тілльну сівалку КУН СДМ, до мого поля господарі сівалки сіяли сою на своїх полях з азотними добривами, сипали аміачну селітру та карбамід, не змішуючи їх, а просто на різних полях, різні добрива, що було на складі на той момент. Коли вони доїхали до мене, то на дні бункера поналипали добрива, в кінці сівби вирішили почистити бункер, повідшкрібали залишки і висіяли їх на останніх проходах поля.
Зараз ламаю голову, що ж там в бункері було, селітра чи карбамід?
Вийшло так, що 70-80 кг, не то карбаміду, не то аміачної селітри вирішили проблеми з засвоєнням калію на моєму полі в цьому році.
І мабуть, все це логічно пояснюється, хоч рівень калію в грунті більш, менш достатній, але саме дуже малий рівень азоту блокував процес засвоєння калію. І як тільки дали азот, то рослина змогла взяти собі потрібний калій, якого в грунті достатньо.
Жалкую, що не застосував азотні добрива на всьому полі, бо були проблемні ділянки, які я пробував витягнути сульфатом калію К-LEAF позакореневими обробками, але це не поміняло кардинально ситуацію.
можливо все таки карбамід, так як в нього більший % азоту. спробуйте запитати у власника сівалки, які добрива були в ній. знайшла цікаву табличку.
Я ж кажу, що сипали по черзі, карбамід і селітру, а що там на дні залишалось, та на стінках поналипало, вже неможливо визначити.
Стосовно карбаміду, як з"ясувалось, теорія говорить, що в грунтах з високою біологічною активністю (в теплу пору), карбамід перетворюється на вуглекислий амоній за 2-3 дні, який на повітрі швидко розкладається до газоподібного аміаку і може випаруватися. Тому поверхневе внесення карбаміду без заробки загрожує втратою азоту. Причому заробляти його треба на 10-12 см, а на легких грунтах і глибше.
Отже, менше 10 см глибини заробки карбаміду може призвести до великих втрат азоту з газоподібним аміаком. А в мене при но-тілл посіві сої є лише один варіант його внесеня, в рядок разом з насінням на глибину 5 см.
Причому, часто при но-тілл посівах насіння буває і на меншій глибині, адже поле не рівномірне по стану грунту і приходиться шукати компроміси в налаштуваннях сівалки, тому інколи насіння лягає й на 6 см, а буває на 3-4 см, в останньому випадку ризик втрат азоту збільшується. А ще потрібно врахувати, що сої ми сіємо коли навколишня температура вже не маленька, іноді буває навіть до 30.
В цьому році давав на частині посівів під посів 100 кг НРК 16-16-16, на іншій під час цвітіння по 100 кг селітри. Різниці в врожайності особливо не побачив, десь по 10 цнт, тому вже купив селітру на 2 варіант на весь посів. Хоч дешевше обійдеться.
Але ж карбаміду ви не спробували.
100 кг НПК 16 це дуже мало
чому не переплатити 1,5-2 тис, грн на тоні і взяти діамофоску 10-26-26?
в себе на полі робив слідуючим чином
як тільки можна зайти в поле з боронами то 100кг/га діамофоски + 50 кг/га карбамід або 100 кг сульфату амонію і бороную
по вегетації по цілому полі рослини всюди однакові
різниці навіть не видно де були борозни
та й через Р і К в жару рослини виглядають дуже здорово
В наших краях часто верхній шар грунту пересихає на 7-8 см під час вегетації сої, особливо в другій половині літа. Якщо положити НПК на невелику глибину, то ефект буде малий. Треба вносити з осені, але но-тілл не підходить для цього.
Валентин Миколайович, а які у вас результати по аналізу грунтів?
Діамофоска це непоганий варіант.
Кажуть, що фосфор в ній в орто формі, що відразу доступний рослині, азот в амонійній і до того моменту коли рослина перейде до живлення амонійний азот перейде в нітратний, калій знаходиться у формі безхлорних сполук, що позитивно впливає на зростання на початкових стадіях.
Але, фермери, у яких я наймав на посів сівалку КУН СДМ, займаються но-тіллом уже років 8, і вже спробували різні комбінації і норми добрив. Давали і діамофоску, але найкращий результат на сої вони бачать саме після стартових азотних добрив.
Можливо справа в типові наших грунтів, вони в нас лужні і солонцюваті, наприклад у мене чорнозем глибоко слабосолнцюватий. Раніше були навіть методичні рекомендації від Облдержродючості (зараз Держгрунтохорона), в яких зазначалось, що в нашій зоні внесення калію не дає результатів.
темно-сірий опідзолений легкосуглинковий ґрунт
рН 5,5-5,8
N-NО3 31,4
N-NH4 29,4
P2O5 126,2
K2O 110,4
Гумус 1,87
якось так)
знайшов фото сої станом на 20 червня
після цього лише на початку липня було ніби 2-3 мм опадів і до збору без дощів
в результаті 3,3 /га
а на рахунок діамофоски то вона на весні менінайбільше подобається (окрім Сумської)
Самі показникиі ні про що не говорять без вказання методики їх визначення, тому якщо можете, вкажіть їх рівень - низький, середній, високий.
В ваших документах повинні бути такі дані, чи якась табличка з рівнями.
Якому виробнику діамофоски віддаєте перевагу?
Може у вас є фото де можна наочно побачити різницю між ділянками з добривом та без них.
Відбір зразків здійснювали з шарів 0-20 та 20-40 см, ДСТУ ISO 11464
Аналітичні визначення проводились за загальноприйнятими методиками:
1) у ґрунті:
– вміст гумусу – за методом І. В. Тюріна, згідно з ДСТУ 4289;
– вміст аміачного і нітратного азоту, згідно з ДСТУ 4729;
– рН ґрунтового розчину, згідно з ДСТУ ISO 10390;
– вміст рухомих сполук фосфору і калію за методом Кірсанова в модифікації ННЦ ІГА, згідно з ДСТУ 4405;
таких фото немаю бо добриво сиплю всюди
скажу що колега фермер поле якого за 500 м від мого весною під культивацію давав по 1 ц карбаміду і 1,5 ц сульфату амонію а по листку фосфор і калій в результаті мав 2,1 т/га а в жару його соя виглядала мов пальми що позадирала вверх листя
на жаль фоток з його поля теж немаю)
і в догонку не пам"ятаю де читав і назву господарства яке вже з десяток років займається соєю то головний агроном сказав що спочатку старалися давати більше азоту і сірки то одержували результати в районі 1,5-3т з га залежно від року, а останні два-три роки почали робити ставку на калій (не менше 40 кг д,р/га) + 30-40 кг азоту то стабільно отримують понад 3 т/га
а на рахунок діамофоски то білорусія
але найкраща на мою думку фосагро
Валентин Миколайович, а шкала рівнів є до цих методів?
У мене фосфор та калій визначали за методом Чирикова, а азот взагалі за методом Корнфільда, тому порівнювати з вашими даними не можу.
Крім того в мене є аналіз грунту від Агротест, яким поділився агроном з Харківської області, там є табличка "Інтерпретація аналізу на вміст поживних речовин":
Цікаво було б подивитись на результат без карбаміду, лише з діамофоскою. Нема таких результатів?
Знайшов ці рекомендацїї і цитую дослівно:
На солонцюватих грунтах (IV зона) високу еффективність забезпечує внесення фосфорних та азотних добрив. Дози калійних добрив, в залежності від ступеня засолення грунту та потреби рослин у калії, зменшуються або зовсім виключаються.
Виходячи з цього, діамофоска мені не підходить.
Переводжу зрозумілою для всіх мовою калію і фосфору середній рівень ( в некарбонатных черноземах близкие результаты к методу Чирикова дает метод Кирсанова)
цього року що діамофоска з карбмідом що без різниці не було
але 10 кг азоту що в діамофосці однозначно мало в порівнянні з тим що дають в аргентині чи канаді
тож вважаю доцільним вносити ще хоча б 20 кг азоту у формі карбаміду або сульфату амонію
До речі, на Полтавщині також є опідзолені грунти (Лохвиця, Лубни, Пирятин, Оржиця, Гадяч, Гребінка, Чорнухи).
І зідно рекомендацій від Облдержродючості, на таких грунтах найбільш ефективні азотні добрива. Тому, для отримання високих врожаїв, необхідно в першу чергу забезпечувати рослини азотом, потім фосфором та калієм.
Валентин Миколайович, для ваших опідзолених грунтів теж є такі рекомендації?
Викладу його для ознайомлення, бо окрім самих результатів, тут є рекомендації по внесенню добрив у кг/га (діючої речовини) саме під запланований врожай сої.
Олена, ця діаграма не повною і не є точною( мі нею користувались на перших етапах свого розвитку, та потім відмовились. Є біль глибокі та детальні дослідження.
Ага, а на карбонатних-Мачігін. Метода залежить від реагентів що виділяють той чи інший елемент. Але в усіх випадках має бути примітка рівня забеспеченості
приблизно так..А дози внесення рахуються з поправочними коефіцієнтами на кислотність, винос, планову врожайність.
А по калію ступень забезпеченості можете навести?
Валентин Миколайович, показник 126,2 фосфору, згідно вищенаведених Ларисою ступенів, це підвищений рівень.
Чіріков 21-дуже низький
21-40 низький
41-80 середній
81-120підвищений
121-180 високий
ну і т.д у мг на кг
Є ще шлях переводу Мачігіна і Кірсанова у Чірікова)
Зацікавило Ваше найперше питання. Бачу одне досить просте пояснення, враховуючи фотографії з поля, ризикну припустити, що на місці воронки, раніше була... дорога.
Дороги там не було, цю ділянку ми обробляємо вже більше 20 років, періодично частину ділянки переорюємо під картоплю, в тому числі і там де воронка.
В цьому році там росте картопля, на іншій частині ділянкм при посіві сої дав 100 кг селітри в рядок. Та й взагалі,всю сою засіяв з 100 кг селітри. Проблему з дефіцитом калію це в повній мірі не вирішило, тобто, результат є, але недостатній, бо на полі трапляються ділянки з дефіцитом калію. Але у нас у липні було сухувато (випало лише близько 15 мм) та жарко, а в таку погоду проблеми з калієм загострюються.
Треба думати, як оптимально удобрити поле під сою, на якому фосфора дуже мало, калію середній рівень, попередник - пшениця озима, під яку було внесено 40 кг фосфору.
Ми на сої крім іннокуляції та мікродобрив (по вегетації) нічого не застосовуємо, пробували поверхнево азотні добрива, еффекту нуль, думаю из-за промивного режиму, адже за один полив випадає 50мм опадів а таких до 10-ти, а от разніця між обробкою бактеріальними добривами і контролем відрізняється і візуально і на вагах, та і кількості і крупності клубеньків.
Ще скажу за написані норми нітроамофоски і діамофоски з посівом або під бороновку, навіщо так багато добрива з посівом дають на стартовий період росту, адже фосфор і калій доступні лише в зоні внесення, а з посівом це аж ніяк не зона розміщення кореневоїсистеми під час вегетації.
В цьому році посіяв сою з аміачною селітрою, близько 100 кг/га, нажаль, мої припущення про те, що за рахунок азоту рослина зможе взяти калій з грунту, не справдились. Можливо причиною цього був сухий липень.
Отже, я знову отримав проблему з дефіцитом калія на сої.
Зараз вибираю добриво під сою на слідуючий рік. Попередник - озима пшениця, система обробітку но-тілл. Під пшеницю, як я вже зазначав в інших темах, давав 125 кг. подвійного суперфосфату NP (S) 10:32 (20), виробництва ДЗМД по 125 кг/га, вийшло по 40 кг/га фосфатів в перерахунку на P2O5, причому водорозчинних фосфатів в цьому добриві лише 72 %, інша частина - цитраторозчинний преципітат. На пшениці жодних проявів дефіциту калію не було (я небачив).
На даний момент вибір між: діамофоскою 10:26:26 та єврохімовським сульфоамофосом 20:20 (14), останній дуже нахвалюють саме як припосівне добриво за рахунок водорозчинного фосфору у формі діамонійфосфату - (NH4)2HPO4.
З виробником діамофоски ще не визначився. Взагалі під назвою діамофоска на ринку я поки бачу лише два продукта - одинн від Фосагро, інший Уралхім. В уралхімовській Діамофоскі (ДАФКа) 10:26:26 настрожує, що вміст водорозчинних фосфатів лише 18 % з загальних 26. По Фосагро точних даних не знайшов. Хімічних формул також не знаходжу.
Може хтось висловить своє бачення, буду дуже вдячний.
я під сою постійно беру діамофоску Фосагро. і завжди задоволенний.
тільки її треба не в рядок, а внести заздалегідь щоб вона встигла розчинитися і почала працювати швидше.
я вношу постійно під закриття вологи) це десь 1-1,5 місяця до посіву
Пам'ятаю, ви раніше про це говорили, хотів як раз запитати у вас, чи часом нема у вас на неї паспорта безпеки, де вказується хімічний склад?
Не можу знайти ніде такої інфи, максимум, що знайшов, це сертифікат якості, але там нема інфи навіть про кількість водорозчинних фосфатів.
А ви особисто пробували її в рядок? Бо в мене інших варіантів нема, окрім рядка, бо ж но-тілл.
Не можу зрозуміти чому так, адже по суті, діамофоска це суміш діамонійфосфату та калійної солі, а значить фосфор повинен бути повністю водорозчинний.
Знайти б такі дані по діамофосці від Фосагро:
в рядок не пробував, але пробував внесення завчасно і безпосередньо під передпосівну кульивацію.
то як вносив завчасно то старт і розвиток на початкових фазах набагато кращий.
Азотні під сою. Вносити чи категорично ні. Думок не переслухаєш. Із свого досвіду - соя дає приріст урожаю при внесенні під закриття вологи 80-100 кг/га. Але тільки в виді ам.селітри (КАС-ні).
Від багатьох чув що сульфат амонію більш "соєве" добриво. Але ніде не зміг знайти це в офіційних рекомендаціях та й підкислення для сої не бажане. В когось є досвід ?
сульфат амонію має кислотність 4,7-5 а селітра 4-5. отже підкислюють вони однаково)))