Поширена в Україні повсюдно, але значної шкоди завдає в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. Нині осередки масового її розмноження спостерігаються в Криму та в окремих місцях Вінницької області.

Метелик 16 – 18 мм завдовжки. Передні крила попелястосірі, задні — сірокоричневі або попелястосірі.

 

 Поширена в лісостеповій зоні України. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу.

Метелик 27 – 34 мм завдовжки. Передні крила від іржавого до коричневобурого кольору, ниркоподібна пляма оранжева або біла. Задні крила сіруватобурі.

Яйце розміром 0,7 мм, світложовте. Гусениця 22 – 30 мм, сіруватобура з трьома світлими смугами уздовж спинного боку. Голова, грудний і анальний щити бурого кольору. Лялечка розміром 18 мм, коричнева, на кремастері два тупих відростки і два горбки по боках.

 

 Поширена і шкодить у степовій зоні України. Пошкоджує пшеницю, овес, ячмінь, жито, кукурудзу, просо, сорго та інші злакові культури.

Метелик 25 – 38 мм завдовжки, передні крила білуватожовті зі світлою поздовжньою смугою посередині, круглі й ниркоподібні плями у вигляді світлих крапок, задні крила світлі.

Яйце розміром 0,5 – 0,6 мм, світложовте.

 

 В Україні поширена в лісостеповій зоні. Гусениці пошкоджують пшеницю, овес, ячмінь, жито, кукурудзу, злакові трави.

Метелик 32 – 42 мм завдовжки, передні крила сіруватокоричневі, з чорною короткою рискою при основі й великими світлими ниркоподібною та круглою плямами, які обведені нечіткою темною облямівкою; клиноподібна пляма слабко виражена, біля краю крила є поперечна іржавочервона смуга. Задні крила світліші за передні.

Яйця блідожовті, з 34 – 36 радіальними реберцями.

 

 Жук темнобронзового кольору із зеленуватим відтінком, тіло завдовжки до 2,3 мм.

Спосіб життя цих двох видів багато в чому подібний. Личинки їх циліндричної форми, бруднобілого кольору, з бурими цятками і рідкими щетинками, тіло завдовжки 3 – 5 мм.

 

 В Україні поширена повсюдно. Пошкоджує озиму і яру пшеницю, ячмінь, жито, овес, чумизу, злакові трави.

Жук 1,8 – 2,8 мм завдовжки, темнобронзового кольору із зеленуватим відтінком; передньоспинка і голова вкриті дрібними крапками.

 

 

 Поширена повсюдно. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито, просо, кукурудзу, злакові трави.

Жук 1,5 – 2 мм завдовжки, чорний, голова та передньоспинка із зеленуватим або голубим металічним блиском. Уздовж кожного надкрилля жовта смуга.

Яйця блідожовті, овальні, завдовжки 0,5 мм. Личинка близько 3,5 мм, біла, циліндрична. Лялечка дещо темніша за личинку.

 

 В Україні поширена повсюдно, в окремі роки домінує над червоногрудою. Пошкоджує переважно озиму пшеницю, рідше жито і овес.

Спосіб життя такий самий, як у червоногрудої п’явиці, але личинки заляльковуються безпосередньо на рослинах. Зимують жуки в рослинній підстилці, дернині злакових трав, у купах трави і соломи або в ґрунті на глибині до 5 см. Упродовж року розвивається в одній генерації.

Заходи захисту  такі самі, що й проти п’явиці червоногрудої.

 

 

 Поширена повсюдно, але найчисленніша в Степу, центральному й східному Лісостепу. Пошкоджує овес, ячмінь, тверду пшеницю, кукурудзу і просо.

Жук 4 – 4,5 мм завдовжки, зеленуватосиній, передньоспинка і ноги жовтуваточервоні; вусики, гомілки і лапки чорні.

Яйце розміром 0,8 – 1 мм, янтарножовте, циліндричне.

Личинка з чітко вираженою головою і трьома парами ніг, розширена в середній частині тіла і вкрита зеленуватобурим слизом.

Лялечка 4 – 5 мм завдовжки, в кубушкоподібному коконі.

 

 Поширений повсюдно, але значну шкодочинність відмічено в степовій зоні та Криму. Жуки пошкоджують пиляки, а також зав’язі та зерна на початку наливання в колосках жита, пшениці, ячменю; личинки пошкоджують корені буряків, соняшнику, тютюну, бульби картоплі; сіянці яблуні, груші, сливи, вишні.

Тіло жука 8 – 10 мм завдовжки, синюваточорне з металічним блиском, черевце і надкрила коричневожовті, без малюнка, з твердими шипами по краях.